Разумков заявив, що підпише закон про олігархів, якщо йому нададуть "правильний" документ

Політика

Колишній спікер Верховної Ради Дмитро Разумков заявив 8 жовтня в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера" на телеканалі "Україна", що проголосував би за законопроєкт про олігархів, якби не перебував на самоізоляції у зв'язку з коронавірусною інфекцією.

Про це він сказав після запитання голови фракції "Слуга народу" у Раді Давида Арахамії, якому Разумков обіцяв, що не буде "голосувати, проводити і підписувати закон про олігархів".

"Доповідаю вам, як то кажуть. По-перше. Я не голосував за цей закон, оскільки перебував на самоізоляції", – сказав ексспікер.

"А якщо б не перебували, голосували б?" – запитав Арахамія.

"Абсолютно вірно, тому що у ньому була врахована моя правка. 398-ма, яка давала змогу вивести це з-під вашого контролю у незалежний орган – комісію, яка б працювала при НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції.–"ГОРДОН")", – відповів Разумков.

Він також пояснив, за яких умов підписав би закон.

"Якщо ваш комітет подасть правильний законопроєкт, в якому будуть три правки, які проголосовано, зокрема [нардепом від "Батьківщини" Іваном] Крульком, – я підпишу цей закон і відправлю його на підпис президенту. Випустіть той закон, за який проголосувала Рада, а не той, який ви намагаєтеся зробити", – звернувся до Арахамії Разумков.

Ексспікер підкреслив, що "це буде чесно щодо людей, парламенту і взагалі до закону".

Контекст

Разумков був на посаді спікера Ради з 29 серпня 2019 року. Із травня до грудня 2019 року він був головою пропрезидентської партії "Слуга народу", пройшов у Раду під першим номером її виборчого списку. До участі у парламентських виборах був політтехнологом, займався бізнесом.
У фракції "Слуга народу" і Разумкова були розбіжності щодо закону про олігархів. Ексспікер вважає, що реєстр олігархів має створювати незалежна комісія, а не Рада національної безпеки і оборони, як це передбачено в законопроєкті. Він подавав свої правки до законопроєкту, а також звернувся до Венеціанської комісії з проханням оцінити його, всупереч рішенню фракції. Після ухвалення законопроєкту у другому читанні Разумков заявив про спроби фальсифікації тексту документа.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк допускав, що президент може не підписати закон про олігархів. За його словами, глава держави подивиться, яку редакцію документа він отримає.
Рада звільнила Разумкова з посади спікера парламенту 7 жовтня. 8 жовтня Рада проголосувала за призначення новим головою парламенту Стефанчука, який до того обіймав посаду першого віцеспікера.
Рада 23 вересня ухвалила у другому читанні законопроєкт про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування відбувалося за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки у залі.
Відповідно до ухваленого закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або посідає монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів йому заборонять брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії.
Станом на 8 жовтня закону про олігархів керівництво Верховної Ради не підписало.