+5 Київ
7 жовтня комітет із питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради рекомендував народним депутатам розглянути проєкт постанови про створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) із вивчення ситуації щодо вагнерівців, яких нібито мали доправити в Україну внаслідок спецоперації українських спецслужб.
Про це повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".
За пропозицію "рекомендувати Верховній Раді визначитися" проголосувало семеро народних депутатів, ще один член комітету утримався. "Проти" не голосував ніхто.
Засідання регламентного комітету проводили в режимі відеоконференції.
Автор проєкту постанови, нардеп від "Голосу" Роман Костенко повідомив у Facebook, що тепер документ винесуть у сесійну залу, і висловив надію на його ухвалення у зв'язку з тим, що "це питання національної безпеки України".
24 вересня питання створення ТСК щодо вагнерівців розглядав комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Засідання було пов'язано з електронною петицією щодо вагнерівців, яку підписало 25 тис. користувачів за тиждень. Було рекомендовано розглянути питання в залі Ради.
29 вересня питання про ТСК намагалися поставити на голосування, але нардепи від "Слуги народу" покинули зал і голосування не було.
Влада Білорусі 29 липня повідомила про затримання 33 іноземців, які є членами приватної військової компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, згодом повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
В інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону, яке вийшло в ефір 6 серпня, президент Білорусі Олександр Лукашенко сказав, що видасть Україні затриманих бойовиків у разі, якщо Київ доведе їхню причетність до злочинів на Донбасі. Лукашенко доручив запросити у країну генеральних прокурорів Росії та України для розгляду в ситуації із затриманими бойовиками. 9 серпня він заявив, що, якщо генпрокурори не приїхали до Мінська, отже, їм "начхати на цих хлопців".
Офіс генерального прокурора України від 12 серпня звернувся в Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".
Головред "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації СБУ та Головного управління розвідки Міноборони України: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення глави Офісу президента Андрія Єрмака і глави держави Володимира Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська, а також через витік інформації з України.
У СБУ назвали "фантастичним сценарієм" це повідомлення. Начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінську перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську. Шевченківський районний суд Києва зобов'язав СБУ відкрити стосовно Єрмака провадження за ст. 111 (державна зрада) і ст. 114 (шпигунство) Кримінального кодексу України.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "з найближчого оточення" Зеленського. Він, як і екссекретар Ради національної безпеки та оборони України Олександр Турчинов, зазначив, що спецоперацію розпочали 2019 року.
Державне бюро розслідувань України після заяв Богдана відкрило кримінальне провадження за статтею про розголошення державної таємниці.
СБУ підтвердила в суді, що перед затриманням найманців ПВК "Вагнер" у Білорусі збирала щодо них докази. Про це повідомила 23 вересня "Українська правда" з посиланням на рішення Київського апеляційного суду і документи, які є в розпорядженні редакції.
