Політика

Рябошапка про призначення глави САП: У Зеленського, мабуть, є інші ризики, які для нього більші, ніж просто обманути Байдена

5 лютого 2022, 00.07 Этот материал также можно прочитать на русском

У Зеленського (ліворуч), мабуть, є значно більші ризики, через які він не може виконати обіцянку, яку дав Байдену (праворуч), вважає Рябошапка Фото: president.gov.ua

Президент України Володимир Зеленський має ризики, які не дають йому змогу виконати обіцянку про призначення глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яку він дав президенту США Джо Байдену.

Таку думку 4 лютого в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера" на телеканалі "Україна" висловив генеральний прокурор України (2019–2020) Руслан Рябошапка.

"У президента, мабуть, є інші ризики, які для нього значно більші, ніж просто обманути президента найпотужнішої країни у світі та президента країни, яка є нашим стратегічним партнером. Президента країни, яка фактично організувала міжнародний альянс на захист нашої країни перед лицем однієї з найбільших загроз для існування нашої держави", – сказав Рябошапка.

На його думку, справи "ПриватБанку" "є тим сигналом, чому не призначається головний антикорупційний прокурор".

"Ті, хто може бути покараний за розкрадання грошей вкладників "ПриватБанку", – вони впливають на нашого президента, і президент тому усіляким способом робить все для того, щоб не було призначено антикорупційного прокурора", – наголосив Рябошапка.

Його слова в ефірі передачі "переклав" нардеп від "Євросолідарності" Олексій Гончаренко.

"Зеленський більше боїться [українського бізнесмена Ігоря] Коломойського, ніж Байдена та українське суспільство. І тому прокурор САП не призначається", – наголосив парламентарій.

Контекст

У САП зараз немає керівника. Попередній – Назар Холодницький – пішов у відставку в серпні 2020 року. Він очолював відомство з 2015 року. Обов'язки глави САП виконує перший заступник Максим Грищук.
У жовтні 2020 року Зеленський заявляв, що розраховує на обрання нового глави САП "найближчими місяцями".
17 вересня Верховна Рада ухвалила проєкт постанови, якою затвердила членів комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП. Комісія складається з 11 осіб: чотирьох делегує Рада прокурорів, сімох – парламент.
Приймання документів від претендентів на посаду глави САП розпочалося 25 січня 2021 року і тривало до 15 лютого. Для участі в конкурсі на вакантні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі подало документи 169 осіб, із них допущено 128 осіб.
2 вересня США та Україна оприлюднили спільну заяву, в якій Україна обіцяла негайно забезпечити обрання нових глав САП та НАБУ. Генпрокурорка Ірина Венедіктова 10 листопада висловлювала очікування, що нового главу САП призначать до кінця року. Такі самі сподівання озвучував Зеленський.
Кілька засідань комісії з добору глави САП наприкінці листопада – на початку грудня було зірвано через "підконтрольних Банковій членів комісії", повідомляв голова громадської організації "Центр протидії корупції" Віталій Шабунін. У конкурсі на посаду глави САП відбуваються "неприємні, непрозорі, нелогічні речі", а дії деяких членів комісії мають дивний вигляд, вважає директор НАБУ Артем Ситник.
29 грудня посольство США в Україні закликало конкурсну комісію повернутися до роботи та "затвердити свій вибір", у січні із закликом завершити конкурс виступив держсекретар США Ентоні Блінкен.
7 грудня 2021 року конкурсна комісія визначила двох кандидатів, які проходять до фінальної частини конкурсу, це детектив НАБУ Олександр Клименко та прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк.Клименко набрав 246 балів, Синюк здобув 229 балів. Ці результати оголосили 21 грудня, однак і цього дня, і на наступному засіданні 24 грудня затвердити фактичний результат і передати його до Офісу генпрокурора комісія не змогла – за таке рішення відмовлялися голосувати члени комісії, делеговані Верховною Радою. 3 лютого 2022 року комісія втретє не змогла затвердити результати конкурсу через відсутність кворуму.
Голова комісії Катерина Коваль говорила 12 січня, що комісія не затверджує результатів добору, оскільки чекає відповіді з Офісу генерального прокурора (ОГП) на лист про відповідність переможців конкурсу вимогам законів "Про очищення влади", "Про запобігання корупції" та щодо отримання ними допуску до держтаємниці.
"Українській правді" в ОГП повідомили 28 січня, що не проводять такої перевірки щодо кандидатів на посади у САП.