Засідання конкурсної комісії 24 грудня відбувалося в онлайн-форматі, його транслювали на YouTube-каналі "Конкурс САП – 2021".
За підсумками конкурсу, детектив НАБУ Олександр Клименко здобув 246 балів, прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк – 229 балів.
Клименко в п'ятницю передав комісії лист, заявивши, що йому телефонували з Офісу генпрокурора і повідомили про відсутність необхідних для спецперевірки документів, які, за словами детектива, він подавав ще на початку конкурсу. Лист Клименка зачитала голова комісії Катерина Коваль.
За словами Клименка, із запитом про проведення повторної спецперевірки до нього пізніше телефонували і з конкурсної комісії.
Клименко також заявив, що в Нацагентстві з питань запобігання корупції, куди він звернувся по роз'яснення, йому заперечували щодо необхідності повторної перевірки.
У підсумку він попросив конкурсну комісію повідомити про правові підстави для проведення такої спецперевірки.
Зі свого боку Коваль заявила, що їй не надходило від Офісу генпрокурора підтвердження того, що кандидати пройшли спецперевірки згідно із законами про запобігання корупції та допуску до держтаємниці.
Керівник громадської організації "Центр протидії корупції" (ЦПК) Віталій Шабунін зазначив у Telegram, що твердження голови комісії про відсутність документів неправдиві, оскільки Коваль говорила про їхню наявність на засіданні 21 квітня.
Коваль запропонувала проєкт рішення, за яким конкурсна комісія затверджує переможця, але його кандидатуру подають вже після відповіді від Офісу генпрокурора.
"Спершу Банкова руками контрольованих членів комісії грала на проведення повторної спецперевірки щодо переможця конкурсу. Коли цей сценарій не пройшов, голова комісії Коваль зачитала проєкт рішення комісії, який був написаний таким чином, що фактично призначення керівника САП стає неможливим. Адже Коваль отримала можливість не подавати на призначення Клименка, допоки вона не отримає повторно документи, які у неї і так уже є", – наголосив Шабунін, його цитує сайт ЦПК.
У підсумку комісія голосувала за три різні проєкти рішень, які не набрали необхідної кількості голосів.
Засідання комісії перенесли через відсутність кворуму, повідомило Суспільне. Дата наступного засідання наразі невідома.
Контекст
У САП зараз немає керівника. Попередній – Назар Холодницький – пішов у відставку в серпні 2020 року. Він очолював відомство з 2015 року. Обов'язки глави САП виконує перший заступник Максим Грищук.
У жовтні 2020 року президент України Володимир Зеленський заявляв, що розраховує на обрання нового глави САП "найближчими місяцями".
17 вересня Верховна Рада ухвалила проєкт постанови, якою затвердила членів комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП. Комісія складається з 11 осіб: чотирьох делегує Рада прокурорів, сімох – парламент. Запропонованих кандидатів критикували опозиційні парламентські фракції, вказуючи, що вони не мають досвіду у сфері боротьби з корупцією (ця вимога є у ст. 8 закону "Про прокуратуру"). Євродепутати, члени комітету із закордонних справ Віола фон Крамон-Таубадель та Міхаель Галер перед голосуванням заявляли, що Україна ризикує втратити підтримку МВФ та безвізовий режим із ЄС.
Приймання документів від претендентів на посаду глави САП розпочалося 25 січня 2021 року та тривало до 15 лютого. Для участі в конкурсі на вакантні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі подало документи 169 осіб, із них допущено 128 претендентів.
2 вересня США та Україна оприлюднили спільну заяву, у якій Україна обіцяла негайно забезпечити обрання нових глав САП та НАБУ. Генпрокурорка Ірина Венедіктова 10 листопада висловлювала очікування, що нового главу САП призначать до кінця року. Такі самі сподівання озвучував Зеленський.
Кілька засідань комісії з добору глави САП наприкінці листопада – на початку грудня було зірвано. За словами Шабуніна, це відбувалося через "підконтрольних Банковій членів комісії". У конкурсі на посаду глави САП відбуваються "неприємні, непрозорі, нелогічні речі", а дії деяких членів комісії мають дивний вигляд, вважає директор НАБУ Артем Ситник.
7 грудня конкурсна комісія визначила двох кандидатів, які проходять до фінальної частини конкурсу, це Клименко та Синюк.
Посли "Великої сімки" (США, Великобританія, Японія, Канада, Німеччина, Франція, Італія) 6 грудня зустрічалися з главою Офісу президента України Андрієм Єрмаком та говорили йому про важливість швидкого та прозорого завершення конкурсу на посаду глави САП, 18 грудня вони зустрічалися із Зеленським і теж говорили про цей конкурс.
20 грудня Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) скасував порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на посаду глави САП. За словами юристки ЦПК Олени Щербан, якщо апеляційна інстанція не скасує рішення ОАСК, це буде підставою для визнання майбутнього обрання глави САП незаконним.
21 грудня комісія оголосила результати конкурсу на посаду глави САП, але не затвердила переможця. Рішення про затвердження результатів конкурсу підтримало четверо членів комісії від міжнародних організацій та один від Верховної Ради – В'ячеслав Навроцький. Водночас за рішення не проголосувало п'ятеро інших членів комісії від парламенту: Олена Бусол, Євген Соболь, Андрій Гуджал, Богдан Романюк, а також Коваль. У підсумку комісія не набрала достатньої кількості голосів для затвердження проєкту рішення.
Головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва зазначила у Facebook 22 грудня, що глава САП у разі обрання та в разі своєї абсолютної незалежності від влади становить загрозу заробітним платам народних депутатів від "Слуги народу" в конвертах, проєкту "Велике будівництво" та справам проти бізнесмена Ігоря Коломойського. "Мені здається, навіть цього переліку достатньо для того, аби зрозуміти, чому керівника САП досі немає і чому ОАСК за два дні до оголошення переможця конкурсу виносить рішення, яке його фактично анулює", – пояснила вона.