+2 Київ
В авторській програмі засновника видання "ГОРДОН" Дмитра Гордона український бізнесмен Руслан Щербань розповів, що, коли 2012 року зустрічався з убивцею свого батька Євгена Щербаня, росіянином Вадимом Болотських, той розплакався.
"Ми з ним зустрілися вперше 2003 року, по-моєму, у суді в Луганську. Він мене відразу впізнав, як і я його. У нього був жалюгідний погляд – як у людини, яка не розраховувала на таку долю. Він не думав, мабуть, що так станеться, і він, мабуть, думав, що буде зовсім по-іншому все в його житті. Наскільки я знаю, він був вихідцем із КДБ. Наскільки я знаю з матеріалів кримінальної справи, він закінчив вищу школу КДБ СРСР десь на півночі. По-моєму, спеціалізувався на антитерорі, підривній справі", – зазначив Щербань.
За його словами, він довго розмовляв з убивцею батька.
"А вдруге ми з ним зустрілися – це був 2012 рік. Він уже сидів на довічному і його привезли на давання якихось свідчень у Київ. Я дуже наполягав на тому, щоб ми з ним зустрілися. Ми з ним довго розмовляли. Мої почуття до цієї людини було складно описати... Я кажу: "Вадиме, ситуація проста. Те, що ти зараз перебуваєш тут, – це не зовсім правильно. Ти вбив мого батька, убив [третю дружину Щербаня] Надію Нікітіну. Але оскільки ти перебуваєш тут, я тебе дуже прошу: розкажи мені відверто, хто замовив це все, хто в цьому брав участь". І він розповідав, кого він бачив", – підкреслив бізнесмен.
На його думку, убивця був із ним відвертим.
"Він мені сказав: "Ти знаєш, я вже відсидів і мені далі сидіти". Ще ніхто не знав, що він утече. Утече або випустять – я не знаю, як там сталося... І він каже: "Я тобі розповім усе, що знаю. Я нікого обмовляти не буду категорично. Усе, що можна було, я вже втратив". А коли я йшов, він узявся за ґрати і пустив сльозу: "Пробач мені за те, що я зробив. Я не знав, що це так. Мені сказали, що це людина, яка псує життя Україні". Я кажу: "Навіщо ти вбив жінку?" Він каже: "Мені сказали, що це його охоронець, дуже небезпечний". І реально людина розплакалася, як дитина. Видно, що він говорив відверто. Я реально розумію, хто до цього причетний. Тому що людина, яка сидить на довічному ув'язненні і яка розуміє, що вона звідти ніколи не вийде, – її слова по-іншому сприймаєш", – резюмував Щербань.
"По моїх руках текли мізки мого батька... Я відчув, як із людини йде душа". Повна текстова версія інтерв'ю Руслана Щербаня
Політик і бізнесмен, народний депутат України ІІ скликання Євген Щербань у середині 90-х був одним із найбагатших людей України. Був власником корпорації "Атон", куди входили сотні підприємств і компаній, зокрема холдинг "Індустріальний союз Донбасу". Його вбили 3 листопада 1996 року на режимному об'єкті – у донецькому аеропорту, куди він із сім'єю прилетів із Москви. Тоді ж смертельні поранення дістала дружина Щербаня Надія Нікітіна, авіатехнік і бортмеханік. 19-річний син Щербаня Руслан, який теж прилетів із ними з Москви, залишився живим.
Слідство встановило, що в підготовці злочину брало участь не менше як 10 людей, убивство скоїли двоє – Вадим Болотських (Вадик Москвич) і Геннадій Зангеліді (Звір).
Болотських зізнався, що це він убив Щербаня. Усіх інших, за його словами, застрелив його напарник. За даними української сторони, 2000 року Болотських сам приїхав до Києва з явкою з повинною, захист росіянина стверджує, що його незаконно викрали в Москві і привезли в Україну.
Болотських дістав довічне ув'язнення. На суді Руслан Щербань упізнав у ньому вбивцю свого батька.
Болотських відбував покарання в колонії, яка зараз розташована на окупованій території Донбасу. За даними Щербаня, після початку бойових дій на сході України, Болотських вдалося втекти.
"Викупили, випустили – я не знаю. Але в'язниця, у якій він відбував довічне ув'язнення, опинилася з того боку, і, так, його там зараз немає. Це за моєю інформацією – офіційно прокуратура підтвердити не може", – сказав Щербань.
