+15 Київ
В авторській програмі засновника видання "ГОРДОН" Дмитра Гордона український бізнесмен Руслан Щербань розповів, що його батько Євген Щербань завжди брав його із собою на бізнес-зустрічі.
"Я просто з усіма знайомився. Тому що мені було цікаво. Я, може, відсотків на 50–60 не розумів навіть, про що йдеться. Але мені був цікавий сам процес. Мені були цікаві бізнес-зустрічі, мені були цікаві розрахунки, досягнення, розчарування. Я ці емоції переживав разом із ним. Я [у 12–13 років] міг сісти за кермо і везти його, коли він відпочивав... Він мені тоді допоміг із правами. [Указав] трохи старший вік. Він довіряв. Ну, тобто засинав у машині... Ми їхали, припустимо, з Маріуполя до Донецька, а він у цей час спав", – зазначив Щербань.
"По моїх руках текли мізки мого батька... Я відчув, як із людини йде душа". Повна текстова версія інтерв'ю Руслана Щербаня
Політик і бізнесмен, народний депутат України ІІ скликання Євген Щербань у середині 90-х був одним із найбагатших людей України. Був власником корпорації "Атон", куди входили сотні підприємств і компаній, зокрема холдинг "Індустріальний союз Донбасу". Його вбили 3 листопада 1996 року на режимному об'єкті – у донецькому аеропорту, куди із сім'єю прилетів із Москви. Тоді ж смертельні поранення дістала дружина Щербаня Надія Нікітіна, авіатехнік і бортмеханік. 19-річний син Щербаня Руслан, який теж прилетів із ними з Москви, залишився живим.
