+9 Київ
Син убитого 1996 року бізнесмена і політика Євгена Щербаня, український бізнесмен Руслан Щербань повідомив в ефірі авторської програми засновника видання "ГОРДОН" Дмитра Гордона, що вже 24 роки не спілкується зі своїм старшим братом.
"Я не спілкуюся з ним 24 роки... Я хотів старшого брата і через це дуже багато помилок зробив. Я хотів, щоб у мене був старший брат, який про мене піклуватиметься. Не я, а він про мене. Про мене думатиме, зателефонує, запитає, гроші передасть. Розумієш? Банально просто. Я поїду відпочивати, а він працюватиме. Але склалося життя по-іншому. І я для цього дуже багато віддав. І для молодшого, і для старшого. Я реально вважав, що це мої брати. І те, що в нас різні матері, молодший узагалі ніби не рідний – і я його прийняв (йдеться про сина Надії Нікітіної, яка загинула разом із бізнесменом, вона була його дружиною і не рідною матір'ю Руслана. – "ГОРДОН")... У мене не було поділу. Я категорично забороняв навіть про це говорити. А їм це в підсумку не потрібно було, як виявилося. Тобто в підсумку вони мене звинуватили в тому, що я прожив їхнє життя", – сказав Щербань.
За словами бізнесмена, його брати навіть "не кладуть квітів на могилу свого батька в Донецьку".
"Коли я в них запитав, чому вони не кладуть квітів на могилу свого батька, вони сказали: "У нас інше розуміння". А яке інше може бути в тебе розуміння щодо пам'яті свого батька? Не покласти квітів на могилу? Та за сім років можна було кого завгодно знайти, дати йому 300 грн, щоб хоча б дві квітки поклали. Але він чомусь цього не зробив", – зазначив він.
Бізнесмен також критично відгукнувся про фільм "Спадкоємець", знятий за участю його старшого брата, у ньому показано життя сім'ї Щербанів.
"Я вважав, що ці люди мені досить близькі й віддані, що вони мене ніколи не продадуть і не зрадять, і все ми вирішимо всередині. І я якось усе узаконював. Тобто де були спадкові частки, я все оформляв на трьох – по 30%. Де було майно й активи, вони були акціонерами та директорами. І я вважав, що у мене є сім'я. Я нізащо в житті не міг подумати, що мене зрадять рідні люди. Я їх рідними людьми зробив – можна так сказати. Бо, за великим рахунком, я ж нікому нічого не винен. Я ж міг вчинити по-іншому", – пояснив Руслан Щербань.
"По моїх руках текли мізки мого батька... Я відчув, як із людини йде душа". Повна текстова версія інтерв'ю Руслана Щербаня
Руслан Щербань народився 1977 року в Донецьку. Закінчив Донецький національний університет (спеціальність – політологія) і Донецький університет економіки і права (спеціальність – фінанси). Він був свідком убивства батька 3 листопада 1996 року в донецькому аеропорту. Тоді загинули Євген Щербань і його дружина Надія Нікітіна.
Щербаня кілька разів обирали депутатом Донецької обласної ради, востаннє – 2010 року. 2019-го балотувався в народні депутати в одномандатному окрузі №60 у Донецькій області, але програв вибори.
Зараз займається бізнесом, є головою наглядової ради банку "Капітал" (2015 року Національний банк визнав його неплатоспроможним і ухвалив рішення про ліквідацію, власники намагаються оскаржити це в судах).
