+16 Київ
Головне слідче управління Служби безпеки України викликало на допит як свідка бізнесмена Олександра Ярославського, він разом зі Skyrizon – "дочкою" китайської Beijing Xinwei Technology Group – домагається схвалення Антимонопольним комітетом України операції щодо купівлі ПАТ "Мотор Січ", пише "Інтерфакс-Україна" .
Факт виклику Ярославського на допит як свідка у кримінальному провадженні №2201700000000272 від 2017 року про розслідування операцій купівлі-продажу контрольного пакета акцій ПАТ "Мотор Січ" агентству підтвердили у СБУ.
На сторінці Ярославського у Facebook повідомляють, що 19 січня він планує прибути до Головного слідчого управління СБУ. У заяві, опублікованій на сайті групи компаній DCH, яка об'єднує активи Ярославського, бізнесмен висловив подив переліком статей Кримінального кодексу України, за якими СБУ планує допитати його як свідка. Зокрема, це ст. 14 (приготування до кримінального злочину), ст. 111 (державна зрада), ст. 113 (диверсія).
"Стосовно ПАТ "Мотор Січ" набагато більше могли б розповісти ті люди, які не допускають на підприємство його акціонерів і не скликають загальних зборів акціонерів. Ті, чиї дії призвели до звільнення майже 10 000 робітників, позбавивши їхні родини засобів до існування. А також ті, хто причетний до необґрунтованих арештів акцій, ухвалення неправосудних рішень і саботажу видачі дозвільної документації. Щоправда, вважаю, усіх їх треба було б викликати вже не як свідків", – ідеться в заяві.
Ярославський висловив жаль, що "через п'ять років при новому президенті України, уряді і новому депутатському корпусі Верховної Ради" знову відбувається "залякування бізнесу та тиск на інвесторів".
Олександр Ярославський входить до першої десятки найзаможніших українських бізнесменів згідно з рейтингом українського Forbes. Маючи в активі $725 млн він займає десяте місце в рейтингу. На початку серпня 2020 року належна йому група DCH заявила про початок співпраці з китайською компанією Skyrizon Aircraft Holdings.
У повідомленні на офіційному сайті групи йдеться, що "сторони будуть вести всебічне співробітництво, спільно здійснюючи діяльність із розвитку українського авіабудування і, зокрема, запорізького ПАТ "Мотор Cіч", одного з найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок.
У матеріалах, опублікованих у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ідеться, що 2016 року власник підприємства В'ячеслав Богуслаєв продав 56,009% акцій семи компаніям, пов'язаним із китайською Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co. Ltd. Водночас в Антимонопольному комітеті України повідомили, що він не давав дозволу на угоду, що в таких випадках необхідно. У липні 2017 року на угоду звернула увагу Служба безпеки України, яка відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 14 (готування до злочину) та ст. 113 (диверсія) Кримінального кодексу.
У квітні 2018 року Шевченківський районний суд Києва наклав арешт на 56% акцій "Мотор Січі", які належать іноземним інвесторам. До закінчення досудового розслідування суд заборонив будь-які дії із заарештованими активами, які можуть призвести до зміни їхнього власника. Акції досі під арештом.
2019 року Богуслаєв підтвердив агентству "Укрінформ", що продав підприємство китайській компанії. За словами бізнесмена, китайці взяли на себе зобов'язання протягом двох років інвестувати в підприємство $250 млн.
АМКУ кілька разів відхиляв заявку китайських інвесторів на придбання "Мотор Січі". Skyrizon намагається дістати такий дозвіл спільно з компанією DCH Ярославського. Після того, як АМКУ в листопаді 2020 року відхилив чергову заявку, китайська компанія заявила, що має намір відсудити в держави Україна $3,5 млрд через втрачені інвестиції в "Мотор Січ".
Проти продажу ПАТ "Мотор Січ" китайським інвесторам виступали США. Під час візиту в Україну 2019 року тодішній радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон заявив, що спробує переконати українську владу, що співпраця з Китаєм небезпечна.
15 січня 2021 року Бюро промисловості та безпеки міністерства торгівлі США ввело санкції проти Skyrizon. У відповідь у компанії заявили про неприпустимість політизації торговельно-економічних відносин і необґрунтований тиск на підприємства з Китаю.
