"Ще є шанси". Голова "Оператора ГТС України" назвав союзника в боротьбі проти "Північного потоку

Політика

Україна може поборотися проти газопроводу "Північний потік – 2" за допомогою Конгресу США. Таку думку генеральний директор компанії "Оператор ГТС України" (ОГТСУ) Сергій Макогон висловив 29 липня в інтерв'ю "Радіо НВ".

"Я вважаю, що у нас ще є шанси боротися у Вашингтоні проти цього газопроводу. Зараз Конгрес є найбільшим союзником", – сказав він.

За словами голови ОГТСУ, під спільною заявою Німеччини та США щодо споруджуваного газопроводу підписів немає, "тому вона є скоріше декларацією, ніж угодою".

"Наскільки я розумію, було окреслено напрямки майбутньої співпраці, майбутніх перемовин щодо продовження транзиту і щодо запуску "Північного потоку – 2". Тому я вважаю, що у нас ще є дуже великі шанси боротися за збереження транзиту і проти "Північного потоку – 2", – вважає Макогон.

Він зазначив, що газопровід іще необхідно сертифікувати.

"Сертифікація вимагає виконання дуже жорстких норм європейського енергетичного законодавства, Третього енергетичного пакета, який передбачає насамперед вільний доступ інших сторін до цього газогону. Він також передбачає додаткові обмеження для компанії-оператора газогону, тому ми будемо спостерігати за сертифікацією, і не тільки ми. Є підтримка з боку Польщі, Європейської комісії, яка теж завжди виступала проти будівництва газопроводу", – підкреслив Макогон.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть у ньому участь, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили.
Оператор газопроводу Nord Stream 2 AG у липні 2021 року повідомив, що "Північний потік – 2" добудовано на 99%.
У зв'язку із цим проєктом транзит газу через Україну може опинитися під загрозою.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкції стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати занесли до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США продовжать вводити санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський сказав, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки та повернення окупованих територій.
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ продовжить використовувати газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу мають продовжити на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Окрім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше як $1 млрд, який піде на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше ніж $175 млн.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба після цього заявив, що Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією і Німеччиною щодо "Північного потоку – 2".
Угоду США і Німеччини розкритикували в Польщі, Литві та Естонії.
28 липня стало відомо, що група сенаторів-республіканців вимагає від адміністрації Байдена введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2" і погрожує заблокувати затвердження кандидатів на керівні посади в міністерстві фінансів.