"Газовий трубопровід "Північний потік – 2" безпосередньо шкодить інтересам національної безпеки США, а також наших союзників і партнерів. У разі завершення цей проєкт посилить зловмисний вплив [президента РФ] Володимира Путіна на Європу, дестабілізує неміцну безпеку України та заохотить Росію до подальшої агресії", – ідеться в листі.
Республіканці вимагають скасувати санкційні пільги, які адміністрація Байдена ввела щодо компанії-оператора Nord Stream 2, і заявляють, що заблокують на слуханнях у комітеті з банківської діяльності кандидатури Браяна Нельсона та Елізабет Розенберг, яких запропонували на посади з контролю виконання санкцій.
"Ми закликаємо вас змінити курс щодо "Північного потоку – 2" і приєднатися до нас у справі захисту Конгресом європейських союзників і партнерів від зловмисної російської агресії", – зазначено в посланні.
Підписанти листа – усі 12 республіканських членів банківського комітету Сенату: Пет Тумі, Річард Шелбі, Майк Крапо, Тім Скотт, Майк Раундс, Том Тілліс, Джон Кеннеді, Білл Гагерті, Синтія Ламміс, Джеррі Моран, Кевін Крамер і Стів Дейнс.
Про наміри домагатися санкцій проти "Північного потоку – 2", блокуючи призначення висуванців Байдена, заявляв раніше і сенатор-республіканець Тед Круз.
Голова комітету Сенату з міжнародних відносин Боб Менендес 22 липня також висловлював незгоду з позицією адміністрації, заявивши, що угода США і Німеччини щодо трубопроводу не виправдовує очікувань.
"Я, як і раніше, виступаю проти трубопроводу "Північний потік – 2", який негативно позначиться на безпеці України та Європи", – написав Менендес.
Контекст
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили.
Оператор газопроводу Nord Stream 2 AG у липні 2021 року повідомив, що "Північний потік – 2" добудовано на 99%.
У зв'язку із цим проєктом транзит газу через Україну може опинитися під загрозою.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкції стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати занесли до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США продовжать вводити санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський сказав, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки та повернення окупованих територій.
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ продовжить використовувати газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу мають продовжити на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Окрім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше ніж $1 млрд, який піде на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше як $175 млн.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба після цього заявив, що Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією і Німеччиною щодо "Північного потоку – 2".
Угоду США і Німеччини розкритикували в Польщі, Литві та Естонії.
0 Київ
