"Ми не хочемо робити із цього політику. Але для Польщі це – гостре політичне питання, тому що ці поляки мають нащадків. Усе населення цих територій було депортоване на територію сучасної Польщі. Ці люди мають родичів, які голосують на виборах. Тому це – політичне питання", – сказав дипломат.
Він підкреслив, що "жертв цієї різанини треба поховати по-християнськи".
"Це – все, що ми просимо. [...] Ми просимо вас про повагу до наших загиблих. Я не думаю, що ми просимо забагато", – заявив Сікорський.
Польський міністр вважає, що це питання не вийде "залишити історикам", доки не відбулося ексгумацій і належних поховань.
13 вересня Сікорський був у Києві з візитом.
Контекст
Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка обопільних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох боків невідома. Вважають, що жертвами чисток стало 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
2019 року президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею й Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".
Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда і президент України Володимир Зеленський говорили про те, що в історії відносин двох країн почався новий етап й "історичні питання здаються дрібними".
Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року подав у Верховну Раду законопроєкт про правові й соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Улітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.
У липні 2024 року міністр оборони Польщі Владислав Косіняка-Камиш заявив, що без урегулювання "волинського питання" Україна не вступить у Євросоюз. У серпні прем'єр Польщі Дональд Туск сказав, що той мав рацію, але й "не відкрив Америку". "Україна не буде членом ЄС без згоди Польщі. Україна повинна відповідати стандартам, а вони різноманітні – це не лише питання кордону, торгівлі, правових та економічних стандартів. Це також питання, я б сказав, культурно-політичних стандартів", – додав він.
+4 Київ
