США та Росія спочатку мають гарантувати нам безпеку й тільки потім ми маємо сісти за стіл переговорів – нардеп Бондарєв про загострення на Донбасі

9 квiтня 2021, 13:42

Этот материал также можно прочитать на русском

США та Росія спочатку мають гарантувати нам безпеку й тільки потім ми маємо сісти за стіл переговорів – нардеп Бондарєв про загострення на Донбасі

Костянтин Бондарєв: Треба розуміти, що якщо загостриться ситуація й розпочнуться все ж таки бойові дії, то боронити нас буде тільки українська армія й український народ
Фото: Костянтин Бондарєв / Facebook

Мінські угоди сьогодні не сприймає суспільство, їх неможливо виконати й на це ніколи не піде український політикум, заявив в ефірі телеканала "Еспресо" нардеп від "Батьківщини" Костянтин Бондарєв.

Україні потрібно нагадати своїм партнерам, що під Будапештським меморандумом є підписи світових держав – США, Великобританії, а також Росії, і вони гарантували безпеку, підкреслив політик.

"Сьогодні дійсно ми опинилися в ситуації, коли загострення протистояння двох дуже важких світових держав – США й Росії. На жаль, ми опинилися, як бампер – посередині. І сьогодні ми маємо дуже важкі наслідки цього загострення, і бачимо, що вони виражають занепокоєність, а ми відчуваємо реальну загрозу", – зазначив Бондарєв.

Він пояснив, що йдеться про прагнення України повернути людей, які перебувають на території, захопленій сьогодні російською стороною. На думку нардепа, спочатку потрібно повернути не територію, а людей.

"Яким чином і які в нас є важелі впливу? Зрозуміло, дипломатичним шляхом, шляхом переговорів. Шляхом зовнішнього тиску, політичного на Росію насамперед. Тут нам треба мати партнерів, але треба розуміти, що якщо загостриться ситуація й розпочнуться все ж таки бойові дії, то боронити нас буде тільки українська армія й український народ. Ніяких зелених, синіх, інших жилетів сюди ніхто не приїздить, ніякі американці, чи французи, чи іспанці нас боронити не будуть", – переконаний нардеп.

За словами Бондарєва, для України головний важіль впливу – це підписи світових держав під Будапештським меморандумом, у якому Україна відмовилася від ядерної зброї, і своє слово вони мають стримати. Він переконаний, що треба нагадати партнерам, що Мінські угоди неможливо виконати й ніхто на це не піде, тому треба заново сідати за стіл переговорів.

"Нам треба використовувати всі важелі впливу й нагадати нашим партнерам, що занепокоєність – це дуже гарно, дякуємо, за допомогу також дуже дякуємо. [П'ятий президент України Петро] Порошенко, коли підписував Мінські угоди, він підписував під тиском: лилася кров, ішов наступ російських військ на Україну, і він вимушений був, як каже, підписати такий папір, який виконати неможливо. Сьогодні не сприймаються ті речі, які викладені в Мінських угодах. Не сприймає суспільство й на це ніколи не піде український політикум, і не буде ніхто голосувати у Верховній Раді за такі речі. Тому треба повертатися до переговорів, щоб спочатку нам гарантували безпеку", – підсумував Бондарєв.

https://www.facebook.com/konstbondarev/videos/785465729070885/

Контекст

У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.

22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. У лютому перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук заявив, що "перемир'я вже просто немає".

1 квітня в Офісі президента України повідомили, що з початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Президент України Володимир Зеленський розповів 6 квітня, що з початку дії липневого перемир'я на Донбасі загинуло 28 українських військовослужбовців, із них 23 – від початку поточного року.

Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку в Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною (за оцінками американських чиновників, РФ могла перекинути до кордону приблизно 4 тис. військовослужбовців).

30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною й в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" та "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкидала спроби просування російських військ углиб території України.

За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною й наймасштабнішою впродовж останніх років.

Росія США Україна Великобританія Донбас переговори Мінські угоди Будапештський меморандум війна Росії проти України безпека війна на Донбасі Костянтин Бондарєв

Матеріали за темою