За словами Саллівана, США надали Україні "значну кількість" ракет і "доправлять ще".
Водночас радник Байдена зазначив, що Україна взяла на себе зобов'язання використовувати ATACMS лише на території країни, а не Росії.
Салліван додав, що деякі ракет були в пакеті військової допомоги Україні на $1 млрд, який Байден схвалив 24 квітня.
Контекст
Україна 2023 року отримала далекобійні ракети від Великобританії та Франції – Storm Shadow і SCALP, а також від США – ATACMS (за даними ЗМІ – радіусом дії 160 км).
Президент України Володимир Зеленський 22 квітня 2024 року за підсумками телефонної розмови з Байденом заявив, що "у домовленостях про ATACMS [до 300 км] для України всі крапки розставлені".
Про те, що США передали Україні далекобійні ракети ATACMS ще до публічного оголошення, 24 квітня повідомили ЗМІ. Як указало Reuters, ATACMS були в пакеті військової допомоги вартістю $300 млн, про який Білий дім оголосив 12 березня. За даними американського чиновника, вперше ATACMS із дальністю до 300 км українські військові застосували вранці 17 квітня, завдавши удару в тимчасово окупованому Криму.
Того дня повідомляли про удари по Джанкою, котрі спричинили сильні пожежі в кількох локаціях поблизу місцевого аеродрому, який росіяни використовують як військову базу. Відео влучань, пожеж і детонації поширили у соцмережах. Уже тоді пабліки писали, що нібито по Джанкою було два удари тактичними балістичними ракетами MGM-140 ATACMS, тобто варіант із дальністю до 300 км.
У Держдепі США 24 квітня підтвердили передання Україні далекобійних ракет ATACMS за "прямою вказівкою" Байдена, водночас в американському відомстві уточнили, що вони прибули у квітні.
Reuters писало, що чинниками, які вплинули на рішення Вашингтона все-таки надати Україні далекобійні ракети, стали використання країною-агресором РФ проти України балістичних ракет далекого радіусу дії, доправлених КНДР (попри публічні та приватні попередження США не робити цього), а також російські удари по українській енергоінфраструктурі.