США тепер вимагають від України повернути не $300 млрд за надану допомогу, а $100 млрд

Політика

США пом'якшили свої вимоги до України стосовно повернення допомоги під час переговорів щодо угоди про мінерали. Про це 16 квітня пише Bloomberg із посиланням на джерела.

За даними агентства, після раунду переговорів у Вашингтоні минулого тижня адміністрація президента Дональда Трампа знизила оцінку допомоги, яку США надали Україні з початку повномасштабного вторгнення країни-агресора РФ, із $300 млрд до приблизно $100 млрд. За оцінками України, США надали допомоги на понад $90 млрд.

Адміністрація Трампа домагається від України угоди про поділ прибутку від майбутніх українських інвестиційних проєктів, зокрема в галузі корисних копалин та інфраструктури, зазначає Bloomberg. Вашингтон розглядає це як компенсацію за десятки мільярдів доларів у вигляді зброї й іншої допомоги, наданої країні під час війни. Україна домагається вигідніших умов і відмовляється визнавати попередню допомогу США як борг.

На запитання про статус переговорів міністр фінансів CIF Скотт Бессент сказав, що Україна виступила із зустрічною пропозицією у вихідні й переговори досі тривають. "Ми дуже, дуже близькі", – сказав Бессент у коментарі Bloomberg News у Буенос-Айресі. За його прогнозом, підписання може бути цього тижня.

Переговори між технічними групами у п'ятницю й суботу були конструктивними, сказало одне із джерел. Але США ще розглядають угоду як можливість відшкодувати витрати на Україну коштами з прибутку фонду, розміру якого в останньому проєкті досі не вказано, сказав співрозмовник Bloomberg.

Контекст

Україна та США домовилися підписати угоду про доступ американців до українських природних ресурсів. Спочатку йшлося лише про рідкісноземельні метали, але потім умови угоди розширили. Погодження тексту тривало кілька тижнів, було кілька варіантів проєкту. Українська сторона хоче, щоб у документі прописали чіткі гарантії безпеки, які в межах угоди США нададуть Україні, а також щоб там не було прописано умов щодо потреби компенсувати вже надану Україні допомогу. Зеленський заявив, що Україна "не має визнавати гранти як борги, подобається це чи не подобається".
Угоду планували підписати у Вашингтоні 28 лютого, проте на брифінгу в Білому домі між Зеленським, президентом США Дональдом Трампом і віцепрезидентом США Джей Ді Венсом виникла суперечка. Американці звинуватили Зеленського в "невдячності" й "неповазі". У підсумку українська делегація достроково покинула Білий дім, угоди не підписали, а Трамп заявив, що Зеленський не готовий до миру за участю США.
CBS News із посиланням на джерела повідомив, що тепер Трамп прагне "більшої, кращої угоди" й хоче змінити її.
28 березня "Європейська правда" написала, що у проєкті угоди про розроблення українських рідкісноземельних копалин, який США 23 березня передали Україні, американська сторона відмовилася від раніше погоджених компромісних рішень і вимагала від Києва повернути "борг" за надану допомогу з відсотками.
1 квітня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна та США працюють над розширеною угодою щодо мінеральних ресурсів, яка буде взаємоприйнятною для обох сторін і в жодному разі не суперечитиме вступу України в Євросоюз. До цього він підтвердив, що Україна розпочала консультації щодо тексту угоди про корисні копалини, який запропонувала американська сторона.
11 квітня The New York Times писала, що українська делегація прибула до Вашингтона і відновила з американськими колегами переговори щодо угоди про розроблення українських рідкісноземельних мінералів та інших копалин.
Того самого дня Reuters із посиланням на джерело писало, що США та Україна провели напружені переговори щодо угоди про видобування корисних копалин, перспективи досягнення прориву залишаються невеликими через "антагоністичну" атмосферу обговорень.