"Суд Неаполя виніс остаточне рішення щодо звільнення Євгена, визнавши звинувачення проти нього зі сторони РФ сфабрикованими, а мотиви переслідування – політичними", – зауважила омбудсменка.
Вона додала, що рішення стало результатом ініційованого нею звернення до Національної поліції України й Інтерполу про зловживання Росією відомостями в інформаційній системі Інтерполу.
За результатами цього звернення відомості про Лавренчука, які обробляли в Інтерполі на запит російського бюро, було видалено через їхню невідповідність положенням ст. 3 статуту Інтерполу. Відповідно до цієї статті, суворо заборонено здійснювати будь-яке втручання чи діяльність військового, релігійного або расового характеру.
Контекст
Театральний режисер Євген Лавренчук народився 1982 року у Львові. Він учень покійного режисера Романа Віктюка. У 2000-х навчався та працював у Росії. Був співзасновником Польського театру в Москві. Після початку війни 2014-го виїхав до України, бо вважав неприйнятним залишатися "в лігві ворога". У березні 2018 року його призначили головним режисером Одеського національного театру опери та балету. У березні 2021 року контракт із ним закінчився і керівництво театру відмовилося його продовжувати.
Лавренчук – перший лауреат державної театральної премії України імені Леся Курбаса за оперну постановку (La Traviata); лауреат ІІІ Всеукраїнського театрального фестивалю-премії GRA.
Лавренчука затримали в Італії у зв'язку із запитом Росії щодо його екстрадиції ще 17 грудня 2021 року, але відомо про це стало 3 січня – ексзаступниця міністра культури та інформаційної політики України Ірина Подоляк писала, що родичі Лавренчука не розголошували інформації, щоб не нашкодити йому. У РФ його обвинувачують у "шахрайстві у великому розмірі".
21 січня стало відомо, що Лавренчука перевели зі слідчого ізолятора під домашній арешт.