Трепак сказав, що на це вказує низка обставин.
"По-перше, торги щодо "послуг за дослідження" буди проведені в переддень призначення Милованова членом наглядової ради "Укроборонпрому" – 20 травня. По-друге, закупку таких послуг провели без конкурсу – в одного учасника. По-третє, усю цю операцію провели усього за один день", – сказав він.
Також, за словами Трепака, "Укроборонпром" для надання послуг у сфері продажу озброєнь обрав організацію, яка, за офіційними даними, не мала досвіду в цій сфері.
"По-п’яте, "Укроборонпром" – це державна структура оборонно-промислового комплексу, яка перебуває у сфері впливу президента України. Він же й призначає частину членів наглядової ради цієї структури. Це означає, що вирішення фінансових питань цієї структури й питань формування складу її наглядової ради перебувають в одних руках. У свою чергу це вказує на велику імовірність "пакетності" двох рішень: з одного боку, призначення Милованова членом наглядової ради "Укроборонпрому", з іншого – виділення "Укроборонпромом" очолюваній ним організації 1,68 млн грн", – сказав він.
За словами Трепака, сукупність цих обставин дає підстави говорити, що з виділенням "Укроборонпромом" 1,68 млн грн Київській школі економіки "щонайменше є питання, у тому числі – правового характеру".
"Вони свідчать про високу ймовірність певних домовленостей. Погоджуюсь з Юрієм Бутусовим, що тут може йтися про своєрідне "задобрювання" "Укроборонпромом" щойно призначеного члена наглядової ради "Укроборонпрому". Тому, на мій погляд, є підстави для правового реагування на цю ситуацію з боку правоохоронних органів – як у частині отримання державних коштів Київською школою економіки та причетності до цього її президента, так і в частині виділення посадовими особами "Укроборонпрому" коштів для вказаної приватної організації", – заявив Трепак.
Також, за словами колишнього заступника генпрокурора, у цій ситуації є ознаки конфлікту інтересів.
"Так, він формально-юридично не брав участі в ухваленні рішення про виділення "Укроборонпромом" "його" організації вказаних коштів. Але у своїй діяльності як член наглядової ради "Укроборонпрому" він "пов'язаний" цими коштами. Він об’єктивно уже має приватний інтерес у тій сфері, у якій виконує службові повноваження – він здійснюватиме контрольні (наглядові) функції за діяльністю державної структури, яка профінансувала "його" приватну організацію. І якщо сьогодні йдеться про потенційний конфлікт інтересів, який може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття Миловановим рішень або вчинення/невчинення ним дій при виконанні зазначених повноважень, то в перспективі такий конфлікт інтересів цілком може перерости в реальний", – сказав він.
Трепак зазначив, що Милованов здійснюватиме повноваження члена наглядової ради "Укроборонпрому" тоді, коли організація, президентом якої він є, виконуватиме певну роботу для "Укроборонпрому".
"У цьому вбачається очевидна суперечність між приватним інтересом Милованова як президента Київської школи економіки та його службовими повноваженнями як члена наглядової ради "Укроборонпрому", – зазначив він.
Колишній заступник генпрокурора заявив, що такий конфлікт інтересів треба негайно вирішити. Також, за його словами, має бути правова реакція відповідних державних органів, уповноважених реагувати на такі ситуації.
"Узагалі в цій ситуації більше всього питань виникає до самого Милованова, який, безсумнівно, був у курсі всіх подій – як обставин свого призначення членом наглядової ради "Укроборонпрому", так і паралельного з ним вирішення питань про виділення "Укроборонпромом" державних коштів організації, яку він очолює. Я вже не кажу про моральність і порядність, із якими у цій ситуації, вочевидь, є велика проблема", – сказав Трепак.