+1 Київ
У 2016 році прем'єр-міністр України Володимир Гройсман отримав сукупний дохід у розмірі трохи більше ніж 15,8 млн грн, з яких заробітна плата з основного місця роботи становила 281 тис. грн. Це випливає з опублікованої сьогодні електронної декларації голови Кабінету Міністрів в Єдиному державному реєстрі декларацій на сайті Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК).
Окрім зарплати, Гройсман заробляв на оренді майна (4,236 млн грн), відчуженні нерухомості (понад 8 млн грн), відчуженні рухомого майна (3,1 млн грн) та відсотках від доходів акціонерних товариств (трохи більше ніж 154 тис. грн).
У Кабміні звернули увагу, що доходи та більшу частину задекларованої раніше готівки Гройсман і його сім'я розмістили на рахунках в українських банківських установах.
З отриманих доходів глава Кабміну виплатив у 2016 році понад 1,5 млн грн податків.
Доходи дружини прем'єр-міністра України Олени Гройсман становили 1,625 млн грн, з яких 1,4 млн грн – доходи від ведення підприємницької діяльності.
Подружжя Гройсманів не купувало об'єктів нерухомого майна, рухомого майна та нематеріальних активів, декларування яких є обов'язковим за законодавством України.
Порівняно з декларацією за попередній рік, у Гройсманів більше немає у власності автомобіля Land Rover 2013 року випуску, який належав голові родини. Volkwagen Touareg 2011 року у дружини залишився.
У вигляді готівки та на банківських рахунках прем'єр-міністр України задекларував 18,36 млн грн, $842,8 тис. і €477,2 тис.
Гройсман мав подати електронну декларацію до 1 квітня 2017 року.
Декларацію за 2015 рік Гройсман подав 26 жовтня 2016 року.
Введення електронного декларування було однією з вимог Європейського союзу для реалізації безвізового режиму з Україною. Систему мали запустити 15 серпня 2016 року, але у зв'язку з недопрацюваннями вона запрацювала лише 1 вересня. У НАЗК пояснювали нестабільну роботу свого сайта великою кількістю запитів.
У березні 2017 року із системою електронного декларування виникли нові проблеми. Багато чиновників скаржилося, що не можуть заповнити е-декларації на сайті НАЗК, оскільки Єдиний державний реєстр декларацій працює несправно.
Перший заступник міністра юстиції України Наталія Севостьянова повідомила, що не менш ніж 500 тис. осіб загрожує до двох років позбавлення волі у разі несвоєчасного подання декларацій. Вона назвала дії чиновників НАЗК "недбалими та безвідповідальними".
На засіданні Кабміну 29 березня Гройсман порадив голові НАЗК Наталії Корчак піти у відставку. Він розкритикував її за нездатність організувати роботу сервісу електронних декларацій.
Корчак відмовилася йти у відставку. 30 березня вона заявила, що держпідприємство "Український спеціальний зв'язок" (УСЗ) не виконує договір із НАЗК з адміністрування та програмно-технічного супроводу системи електронних декларацій і тим самим може зірвати кампанію з електронного декларування в 2017 році.
Того самого дня у ДП УСЗ пояснили, що роблять усе можливе на тому обладнанні, яке є у них в розпорядженні, і що неодноразово попереджали НАЗК про потребу модернізації інформаційно-технологічного супроводу реєстру.
