Моніторинговий проєкт на початку вторгнення країни-агресора РФ в Україну повідомляв про будь-яку військову активність на території Білорусі, звідки російські окупаційні війська перетинали кордон з Україною й випускали ракети, які били по українських містах.
У "Весні" зазначили, що фігурантів "справи Гаюна" помістили під варту. На цей час підтверджено 88 випадків, однак правозахисники упевнені, що затриманих значно більше.
Затримання досі відбуваються по всій Білорусі, але більшість – у Гомельській області, розповіли правозахисники. За їхньою інформацією, від початку вересня до "Списку екстремістів" додали 68 людей, яких засудили за "сприяння екстремізму".
"Це більше ніж третина всіх людей, яких додали до списку за цей час. Частина із цих людей – фігуранти "справи Гаюна", про яких правозахисникам нічого не відомо", – ідеться в повідомленні.
У Білорусі майже щодня відбуваються суди у цій справі – фігурантам призначають покарання від "хімії" (примусову працю з обмеженням волі) до колонії, а частину справ передають із Мінська в регіональні суди.
Влада Білорусі оголосила "Беларускі Гаюн" "екстремістським формуванням" ще 2022 року, проінформувало "Настоящее время". 5 лютого 2025 року засновник проєкту Антон Мотолько заявив, що канал зламали, а 7 лютого оголосив про припинення його роботи.
На початку червня Мотолька заочно засудили до 20 років позбавлення волі. Його обвинуватили в організації змови з метою захоплення влади, закликах до масових заворушень, дискредитації Білорусі, образах і наклепі на Олександра Лукашенка, який називає себе президентом країни.