"У нашій державі втілюється відкрита політика створення ширших можливостей для самореалізації національних спільнот. Жодних загроз для їхньої національної самобутності не існує. Ми високо цінуємо етнічне та національне розмаїття українського суспільства", – заявив він.
Ніколенко зазначив, що українська влада демонструє максимальну відкритість до діалогу щодо національних спільнот, зокрема угорської, через співпрацю на різних рівнях.
"Немає жодних обґрунтованих підстав звинувачувати Україну в порушенні прав нацменшин, а тим більше блокувати співпрацю нашої держави з НАТО, особливо на тлі агресивних дій Росії. Без безпеки в Україні не буде безпеки ні в Угорщині, ні в Європі загалом", – додав речник МЗС.
26 січня Сіярто заявив, що якщо в Україні не зміниться ставлення до прав національних меншин, то Угорщина може обмежити підтримку Києва навіть на тлі загрози військового вторгнення Російської Федерації.
Контекст
Відносини Києва і Будапешта погіршилися після ухвалення в Україні 2017 року закону "Про освіту". Відповідно до норм цього документа, розширено використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила занепокоєння майбутнім угорської меншини в Україні.
Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладали у таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміє. Отже, у них виникають проблеми під час вступу до українських університетів та пошуку роботи.
Також в Угорщині вважали неприйнятним ухвалений 2019 року закон про функціонування української мови як державної. Сіярто говорив, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.
Восени 2020 року відносини між країнами загострилися після того, як Сіярто у день голосування на місцевих виборах в Україні 25 жовтня закликав угорців, які живуть на Закарпатті, підтримати політичну силу КМКС "Партія угорців України". В українському МЗС заявили про пряме втручання у внутрішні справи і неповажне ставлення до законів України. Україна заборонила в'їзд до країни двом високопосадовцям з Угорщини через агітацію на місцевих виборах у Закарпатській області.
Згідно з опитуванням, проведеним у жовтні – листопаді 2021 року, 41,4% українців вважають політику Угорщини на Закарпатті підготовкою до анексії та окупації регіону.