-1 Київ
Відхилений Верховною Радою законопроект про Конституційний Суд України (КСУ) є основним, тому велика кількість поправок була цілком нормальною для нього, заявила в коментарі виданню "ГОРДОН" експерт "Центру політико-правових реформ" Юлія Кириченко.
"Те, що було так багато поправок, це нормальна практика для таких основних конституційних законопроектів. Ненормально було б, якби цей законопроект ухвалили в першому читанні, одразу в другому і в цілому. Тобто тут запитань немає. Що було неправильно? На жаль, комітет не впорався з роботою над поправками. У підсумку: її було перенесено до сесійної зали, що закінчилося провалом. Крім цього, не було налагоджено взаємодію з народними депутатами щодо питання внесення поправок. Також були зауваги з боку громадських організацій. Однак запропонованих ними поправок навіть не розглядали – їх просто відхиляли в закритому режимі", – зазначила Кириченко.
Вона акцентувала увагу, що цей законопроект парламент мав би ухвалити ще до 30 вересня 2016 року.
"Коли комітет не йде на діалог і відхиляє всі пропозиції, ми отримуємо ту ситуацію, яку бачили в парламенті вчора. Верховна Рада фактично цілий день розглядала законопроект, який насправді мали б ухвалити ще до 30 вересня минулого року. Адже статус Конституційного Суду змінився у зв'язку з тим, що набрали чинності конституційні зміни. Але ми прийшли до цього тільки зараз, та ще й убили цей законопроект. І це ще з огляду на те, що нам допомагала Венеціанська комісія, яка зробила висновки з цього законопроекту за півмісяця. Тобто його вивчали найкращі фахівці. І потім вони дали свої рекомендації. Щоправда, у повному обсязі їх не було враховано в цьому законопроекті", – підкреслила експерт.
За її словами, до законопроекту додали норми, які до Конституційного Суду жодного стосунку не мають.
"Крім того, як навантаження до законопроекту запхали все, що хотіли. Там норми, що стосуються уповноваженого з прав людини, нотаріату, змін у кодекс тощо. Це все жодного відношення конкретно до цього законопроекту не має. Низка депутатів не підтримали цих змін, і, відповідно, провалився весь законопроект. У Раді ми побачили цинічне ставлення до судової реформи і статусу Конституційного Суду. Люди не розуміють, що ми зараз перебуваємо в дуже поганому становищі. І зауважте, що законопроект не подали на повторне друге читання, а просто відхилили", – заявила Кириченко.
Вона зазначила, що відхилення законопроекту, по суті, блокує роботу Конституційного Суду.
"Конституційний Суд без цього законопроекту не може працювати. Це означає, що ми не можемо розглядати конституційні скарги, яких уже 85 штук. Ми не можемо призначити жодного нового суддю, хоча вже є три вакансії. А через кілька місяців підуть ще двоє суддів. Загалом буде п'ять вакансій. Але ми не зможемо нікого призначити на їхні місця, адже повинен бути конкурс. А організувати цей конкурс не вийде тому, що не затверджено саму процедуру його проведення. Тобто таким безвідповідальним ставленням до змін щодо Конституційного Суду ми блокуємо його роботу", – підкреслила експерт.
На її думку, народні депутати вкрай безвідповідально поставилися до цього законопроекту.
"Подати законопроект із такою самою назвою в цій сесії вже не вийде. Думаю, депутати будуть шукати якийсь вихід. Те, що було вчора, – це не злий умисел, а звичайна безвідповідальність. А це наразі один із головних законопроектів у нашій країні. Так, там дійсно прописано зарплати для суддів. І я вважаю, що це правильно. Раніше це питання регулювали на рівні урядових ухвал. Але Кабмін не повинен упливати на рівень заробітної плати суддів Конституційного Суду", – резюмувала Кириченко.
11 квітня Верховна Рада відхилила законопроект про Конституційний Суд України. За подання законопроекту на повторне друге читання в парламенті не набралося голосів.
Народні депутати цілий день розглядали поправки до цього документа. Їх було понад 900.
Після розгляду поправок голова парламенту Андрій Парубій заявив, що багато з них суперечать одна одній.
Законопроектом, який взяли за основу в лютому 2016 року, було запропоновано запровадити інститут конституційної скарги як додатковий механізм захисту прав і свобод громадян. У разі ухвалення КСУ діяв би у складі шести колегій, двох Сенатів і Великої палати. Передбачали, що в межах колегій вирішуватимуть процесуальні питання, Сенати розглядатимуть індивідуальні конституційні скарги, а у складі Великої палати будуть усі судді КСУ.
Документом передбачали встановлення заробітної плати судді КСУ на рівні 75 мінімальних зарплат (240 тис. грн). Відповідно до законопроекту, пенсія колишнього судді КСУ становила б 80% заробітної плати нинішнього.
