+21 Київ
Він зазначив, що в законі "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство)", який ухвалили в листопаді 2023 року, "не було врегульоване питання постмортальної репродукції, тобто народження дитини після загибелі військового", тому довелося подати окремий законопроєкт.
Радуцький пояснив, як працюватиме постмортальна репродукція.
"Перше. Захисник чи захисниця, чиї репродуктивні клітини зберігаються у кріобанках, мають заповнити відповідне розпорядження (його форму після ухвалення закону затвердить уряд). Це дозволить запобігти додатковим затратам на нотаріальні послуги, а уніфікований підхід – неоднозначності тлумачення такого розпорядження. Друге. Для визнання батьківства й поширення на таких дітей пільг, вносяться зміни до ст. 281 Цивільного кодексу України і ст. 123 Сімейного кодексу. Також додається, що захисник може розпорядитися репродуктивними клітинами, написавши відповідне розпорядження на випадок смерті, а також застосувати допоміжні репродуктивні технології", – ідеться в релізі.
Передбачають, що "ця фізична особа визнається батьком або матір'ю народженої в такий спосіб дитини".
"Третє. У випадку загибелі захисника чи захисниці репродуктивні клітини коштом держави зберігаються протягом трьох років. Після закінчення цього терміну подальше зберігання може бути продовжене коштом іншої особи, яка вказана в розпорядженні", – ідеться в інформації від Ради.
Авторами законопроєкту №10448 є 87 нардепів.
31 січня пресслужба апарату Верховної Ради повідомила, що профільний комітет із питань соціальної політики та захисту прав ветеранів підтримав законопроєкт і рекомендував "невідкладно врегулювати питання збереження генофонду захисників і захисниць України в разі їхньої загибелі".
