+15 Київ
Ідеться про закон 3496-IX щодо забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство або материнство. Його Рада ухвалила у другому читанні 22 листопада 2023 року, а президент підписав 21 грудня. Зараз він іще не набув чинності (це має відбутися 23 березня 2024 року).
Згідно із цим законом, на час дії воєнного стану військові мають право на безоплатне здійснення забору, кріоконсервацію і зберігання їхніх репродуктивних клітин на випадок утрати репродуктивної функції під час захисту країни.
Скандал навколо закону виник через норму, згідно з якою в разі загибелі або визнання померлою людини, репродуктивні клітини якої зберігають, їх зберігання припиняють із подальшою утилізацією.
Юристка Бабич розповіла, що вона консультувала вдову військовослужбовця, який перед скеруванням на фронт кріоконсервував свою сперму й оформив довіреність на дружину щодо використання репродуктивних клітин.
За кілька місяців після цього чоловік загинув, а його дружина виявила, що не може скористатися репродуктивними клітинами чоловіка, розповіла Бабич.
"Нещодавно наші законодавці так сильно переймалися за фінансову складову кріоконсервації біологічного матеріалу військовослужбовців, що прийняли закон, яким… заборонили використовувати сперму військового після його загибелі. (!) Із березня клініки будуть зобов'язані її утилізовувати", – написала юристка.
Обурення Бабич активно підтримали користувачі соцмереж, серед яких і відомі військові й політики. Наприклад, поетеса і військовослужбовиця Ярина Чорногуз із посиланням на знайомих депутатів написала, що парламент передбачив заборону на використання репродуктивних клітин загиблих захисників, бо "держава не стягне виплати дітям, народженим по смерті військових".
Віцепрем'єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина з партії "Слуга народу" заявила, що в "парламенту є півтора місяця, щоб виправити ганебну помилку".
На скандал відреагувала одна з авторів закону, нардепка від "Слуги народу" Оксана Дмитрієва. Вона пояснила, що суть її законопроєкту була в тому, щоб дати можливість військовим зберігати свої репродуктивні клітини коштом держави, а не за власні гроші, як вони робили до цього.
Водночас, за словами Дмитрієвої, у першій редакції тексту, який вона готувала, не було жодних норм про утилізацію в разі загибелі власника репродуктивних клітин. Відповідну поправку внесли вже до другого читання, і її підтримали в Раді. Згідно з порівняльною таблицею проєкту, опублікованою на сайті Ради, автором поправки є нардеп від "Слуги народу" Михайло Радуцький.
"Проте зараз хочу трохи заспокоїти дружин наших захисників: підзаконні акти, механізми, процедури ще не розроблено, програма поки не розпочала роботу. Дана правка має стосуватися лише тих, хто зберігає клітини в рамках програми (яка ще не працює), і паралельно я подаю окремий законопроєкт (він уже готовий), який відмінить цю антилюдську норму", – наголосила нардепка.
Водночас юридичний радник Центру прав людини ZMINA Даниїл Попков у своєму Facebook пояснив, що норма про утилізацію клітин стосується людей, які в майбутньому скористаються послугою зберігання коштом бюджету, і не стосується тих, хто оплачує це власним коштом.
"Це не предмет змін і цього закону. Порядок утилізації, її строки, чи можна буде оплачувати власним коштом, якщо держава припинить фінансування, – має бути визначено в подальшому Кабміном", – написав він.
Юрист наголосив, що зберігання клітин власним коштом – це приватна послуга й вона не підпадає під цей закон. Людині її надають на підставі договору з медичним закладом і наказу МОЗ №787.
На скандал щодо закону відреагував і Радуцький. Він заявив, що "якщо родинам героїв говорять, що існують якісь проблеми зі зберіганням біологічного матеріалу, що він може бути знищений, то до березня ми цю проблему точно приберемо".
В іншому пості він запевнив, що репродуктивні клітини українських захисників у разі загибелі не утилізуватимуть. Нардеп наголосив, що ухвалений закон стосується винятково військовослужбовців, які внаслідок травми втратили можливість мати дітей, а не загиблих воїнів.
Щодо скандальної правки він пояснив, що її внесення мало винятково процесуальний характер, щоб уникнути суперечності закону зі ст. 248 Цивільного кодексу, яка передбачає припинення представництва за довіреності після смерті довірителя.
Радуцький також додав, що до моменту набуття законом чинності Верховна Рада ухвалить зміни до Цивільного кодексу, які враховуватимуть інтереси сімей загиблих воїнів.
