+19 Київ
Проєкт змін до закону про держслужбу, який має розглянути Верховна Рада України 6 жовтня, суперечить рекомендаціям Венеціанської комісії та невиправдано посилює президента, порушуючи баланс між гілками влади. Таку думку висловив секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт "Європейській правді".
За його словами, у Раді Європи знають про проблеми законопроєкту №4370-1 (автори – Артур Герасимов від БПП та Андрій Річка від Народного фронту).
"До Венеціанської комісії не надходило запиту про її думку щодо цього проєту, але спеціальний радник РЄ з питань децентралізації Даніела Попеску має низку зауважень", – заявив він.
Маркерт зазначив, що одним із приводів для занепокоєння стало те, що президент формує комісію, відповідальну за проведення конкурсів на вакантні посади голів місцевих державних адміністрацій, а також за дисциплінарні провадження щодо них.
"Це видається несумісним зі ст. 118 Конституції України, згідно з якою призначення та звільнення здійснює президент за поданням Кабінету Міністрів", – йдеться в коментарі.
За його словами, відповідальним за відбір кандидатів має бути Кабмін, а не президент, а Венеціанська комісія завжди підтримувала думку, що уряд повинен мати право на ці пропозиції.
"Таким чином, рішення, запропоноване в цьому проєкті, суперечить позиції Венеціанської комісії", – підсумував він.
Верховна Рада ухвалила закон про державну службу наприкінці минулого року. Він набув чинності з 1 травня 2016 року. Закон передбачає призначення держслужбовців за конкурсом, виводить із держслужби депутатів, міністрів, а також їхніх помічників, радників, прессекретарів, персонал, що обслуговує.
Замість семи закон запроваджує три категорії посад: "А" (вищий корпус держслужби), "Б" (керівники структурних підрозділів), "В" (інші держслужбовці). Вищій категорії держслужбовців заборонено бути членами політичних партій.
7 липня Верховна Рада України затвердила в першому читанні законопроєкт №4370-1 про внесення змін до закону про державну службу, який розширює повноваження президента в цій сфері.
