+4 Київ
Як зазначило джерело видання, у ЄС обговорюють політичні й фінансові наслідки від приєднання до блоку шести країн Західних Балкан і України, Молдови та Грузії.
Попри те, що повне розширення союзу може забрати десятиліття чи більше, наявні бюджетні механізми доведеться реформувати, а очікуваний масштаб необхідних змін трансформує фінансову рівновагу всередині блоку, ідеться у статті.
"Усім державам-членам доведеться платити більше й отримувати менше з бюджету ЄС. Багато держав-членів, які зараз є нетто-отримувачами, стануть чистими платниками", – розповіло джерело.
З дев'ятьма новими державами-членами поточний бюджет зросте на 21% – до €1,47 трлн, підрахувала газета. Це дорівнює приблизно 1,4% валового національного доходу 36 країн. Також вступ нових держав змусить платити більше внесків до бюджету заможні держави, такі як Німеччина, Франція та Нідерланди. Тому треба було б застосувати "перехідні періоди й захисні заходи", ідеться у відповідному документі ЄС, який аналізувало видання.
Україна могла б отримати €96,5 млрд від спільної сільськогосподарської політики ЄС протягом семи років. Окрім того, вона матиме право на отримання виплат у розмірі €61 млрд із когезійних фондів ЄС, які спрямовано на покращення інфраструктури в бідніших країнах-членах. Водночас такі держави-члени, як Чеська Республіка, Естонія, Литва, Словенія, Кіпр і Мальта більше не матимуть права на фінансування із цих фондів.
Водночас розширення союзу принесе й додаткові можливості для ЄС. Зокрема, розмір внутрішнього ринку зросте на 66 млн людей, а ще буде вирішено проблему браку робочої сили.
Також Financial Times зазначило, що коли Україна вступить до ЄС, то саме вона, а не Франція, буде найбільшою аграрною країною блоку.
