0 Київ
Уповноважена України у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко розповіла, що справа про порушення Росією прав людини в Криму стала першим позовом України, з якого розпочалася історія міждержавних справ проти РФ в ЄСПЛ.
"У січні 2021 року рішенням щодо прийнятності в цій справі ЄСПЛ відкинув версію Росії щодо "волевиявлення" й "законного приєднання Криму до складу РФ". Сьогодні, 25 червня 2024 року, рішенням по суті зведено нанівець 10-річні розповіді Росії, що права людини в Криму не порушуються", – повідомила вона.
Як зазначила "Європейська правда", це розгромний програш країни-агресора в ЄСПЛ.
У Мін'юсті розповіли, що ЄСПЛ у своєму рішенні вказав, що український уряд надав вичерпні докази, які "ефективно й поза всяким сумнівом продемонстрували масштабні та систематичні порушення представниками РФ і підконтрольних їй осіб прав і свобод, що захищаються конвенцією про захист прав людини й основоположних свобод і протоколами до неї". Ідеться про скарги України щодо:
- насильницьких зникнень і відсутності ефективного розслідування (ст. 2 конвенції);
- жорстокого поводження (ст. 3 конвенції) і незаконних затримань (ст. 5 конвенції);
- поширення законодавства РФ на територію Криму, внаслідок чого з 27 лютого 2014 року суди, які діють на півострові, не можуть вважати такими, що встановлені законом (у розумінні ст. 6 конвенції);
- незаконного автоматичного нав'язування російського громадянства (ст. 8 конвенції);
- незаконних обшуків приватної власності (ст. 8 конвенції);
- утисків, переслідування й конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до Російської православної церкви (ст. 9 конвенції);
- припинення діяльності українських і кримськотатарських медіа (ст. 10 конвенції);
- заборони публічних зібрань, а також залякування й незаконне затримання організаторів демонстрацій (ст. 11 конвенції);
- експропріації майна цивільних осіб і приватних підприємств без компенсації (ст. 1 першого протоколу до конвенції);
- заборони української мови в школах та переслідування українськомовних дітей у школі (ст. 2 протоколу №1 до конвенції);
- обмеження свободи пересування між Автономною Республікою Крим і материковою частиною України внаслідок фактичного перетворення РФ адміністративного розмежування на кордон (між Росією й Україною) (ст. 2 протоколу №4 до конвенції);
- переслідування кримських татар (ст. 14 у поєднанні зі ст. 8, 9, 10 і 11 конвенції та зі ст. 2 протоколу №4 до конвенції).
"Також ЄСПЛ зазначив, що уряд РФ є відповідальним за порушення прав українських політичних в'язнів – осіб, які переслідувалися й досі переслідуються РФ за їхню проукраїнську позицію і дії на тимчасово окупованих Росією територіях України та на території РФ", – додали в Мін'юсті.
