"Саме момент виходу Петровського вдалося зафіксувати оператору УП Ярославу Бондаренку. Після чого супровід бізнесмена вимагав знищити відеофайли, погрожуючи ножем", – ідеться в повідомленні.
"Українська правда" підтвердила інформацію про те, що напад вчинила саме охорона Петровського, з кількох джерел. Видання намагається отримати відео з камер спостережень.
Головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов повідомив у Facebook, що, за даними його джерел, нападники виїхали в автомобілях, які належать компанії з Дніпра ТОВ "Інвестиційна група "Трансбудінвест". Одним із власників цієї компанії, згідно з відкритими базами даних, є Олександр Петровський.
ЗМІ, зокрема "Україна кримінальна" та "Обозреватель", називали Петровського кримінальним авторитетом Аліком Наріком. "Обозреватель" писав, що він народився у Грузії, у Дніпрі закінчив вісім класів школи. НВ писало, що його справжнє прізвище – Налекрішвілі, прізвище Петровський він узяв у вітчима.
Колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко говорив у січні 2011 року в коментарі ZN.UA, що Петровський був лідером організованого злочинного угруповання. "У 2005 році він залишив територію України, низка членів його угруповання була затримана, а саме угруповання було фактично розгромлено", – розповідав він.
Пізніше Петровський почав з'являтися на публічних заходах (переважно церковних) із першими особами держави. 17 грудня 2018 року під час молебню у храмі Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України у Дніпрі Петровський стояв біля предстоятеля Православної церкви України Епіфанія та тодішнього президента Петра Порошенка. 5 січня 2019 року в Стамбулі після підписання томосу про автокефалію української православної церкви Петровського сфотографували поряд з Андрієм Парубієм, який тоді був спікером Верховної Ради.
У серпні 2018 року Жовтневий райсуд Дніпра заборонив називати Петровського Наріком та "кримінальним авторитетом". Рішення було ухвалено за позовом бізнесмена до інтернет-порталу "Цензор.НЕТ" і Бутусова, а також ще до кількох журналістів. У грудні 2019 року апеляційний суд скасував це рішення.