Заяву голови юридичного відділу УПЦ МП протоієрея Олександра Бахова опублікувала 27 грудня пресслужба УПЦ МП.
"КСУ визнав закон про перейменування конституційним... Водночас рішення Конституційного Суду не зобов'язує Українську православну церкву змінити свою назву, воно лише стосується відповідності закону про перейменування Конституції України", – наголосив Бахов.
Водночас він вважає важливим, що "в самому законі відсутня будь-яка згадка про УПЦ".
Протоієрей повторив твердження голови інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП, що "УПЦ зареєстрована відповідно до українського законодавства, її засновником є Собор УПЦ, її релігійний центр, як і всі органи управління, знаходяться в місті Київ".
Тому він розцінює спроби застосувати вимоги цього закону до УПЦ МП як порушення права на свободу совісті та віросповідання.
Контекст
В Україні діє УПЦ МП – частина РПЦ, яка офіційно має статус "самоврядної церкви із правами широкої автономії". На соборі 27 травня УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) і висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його.
У Православній церкві України вважають, що зміна статуту – це "спроба приховати те, що УПЦ залишається в юрисдикції Московського патріархату". УПЦ МП звинувачують у зв'язках із російськими спецслужбами.
1 грудня президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо діяльності релігійних організацій в Україні та персональних санкцій. Було також введено персональні санкції проти деяких священнослужителів УПЦ МП.
26 грудня настоятель Києво-Печерської лаври митрополит УПЦ МП Павло Лебідь записав звернення до президента. Він, зокрема, заявив, що УПЦ МП "не втручається в політику", попросив, щоб "люди, які не мають стосунку до церкви, не вказували, коли нам святкувати Різдво й до якої церкви ходити", і порівняв СБУ із радянським КДБ.
27 грудня Конституційний Суд України дійшов висновку, що зміни до закону "Про свободу совісті та релігійні організації", що вимагають від церков, якими керують із країни-агресора, вказати це у своїй назві, – відповідають Конституції.
+3 Київ
