КСУ дійшов висновку, що закон, який вимагає перейменування УПЦ МП із зазначенням її належності до Росії, відповідає нормам Конституції.
"У нас є статутні документи. У них чітко зазначено, що Українська православна церква не керується центрами за кордоном, а її адміністративний центр знаходиться у Києві. Тому дія цього закону на УПЦ не поширюється. Але, виходячи із тих спекуляцій щодо нашої церкви, які ми спостерігаємо і в ЗМІ, і в заявах чиновників, існує небезпека переслідування УПЦ із використанням далеко не правових механізмів", – заявив Климент, коментуючи це рішення.
Контекст
В Україні діє УПЦ МП – частина РПЦ, яка офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії". На соборі 27 травня УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) та висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його.
У Православній церкві України вважають, що зміна статуту – це "спроба приховати те, що УПЦ залишається в юрисдикції Московського патріархату". УПЦ МП звинувачують у зв'язках із російськими спецслужбами.
1 грудня президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо діяльності релігійних організацій в Україні й персональних санкцій. Було також введено персональні санкції проти низки священнослужителів УПЦ МП.