"Клопотання детектива – задовольнити частково. Застосувати до підозрюваного Юрія Щиголя запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 січня 2024 року. Узяти підозрюваного під варту в залі суду", – сказав суддя.
САП і НАБУ просили взяти Щиголя під варту із заставою понад 50 млн грн – з урахуванням, зокрема, його доходу. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ігор Ткач 22 листопада на засіданні суду зазначив, що прибуток колишнього посадовця за останні роки становив 4,5 млн грн, повідомив "24 канал".
Окрім того, за словами прокурора, у Щиголя виявили криптогаманець, де зберігається 1 201 285 одиниць криптовалюти Tether USD (еквівалент понад $1,2 млн) та 6,9 біткоіна (еквівалент $270 тис.). Також під час обшуків у нього виявили $72 тис. і €82 тис. готівкою.
Щиголь заявив, що цей криптогаманець із ним ніяк не пов'язаний і ще пів року тому під час обшуків НАБУ не знало про нього, а після оголошення підозри "він раптом з'явився", пише "Слово і діло".
Центр протидії корупції зазначає, що на засідання суду прийшло двоє депутатів від "Слуги народу", які хотіли взяти Щиголя на поруки, – Олександр Федієнко та Михайло Крячко.
22 листопада ВАКС також заарештував з альтернативою застави в розмірі 50 млн грн власника групи компаній Романа Коваля. НАБУ та САП вважають його організатором корупційної схеми.
За словами прокурора Ткача, ще 2020 року Коваль обговорював із (на той момент) кандидатом на посаду заступника голови Держспецзв'язку Віктором Жорою ймовірні схеми у відомстві, зазначає "Слово і діло". У січні 2021 року Жору призначили заступником голови Держспецзв'язку. Надалі, за версією слідства, вони залучили до змови Щиголя, керівника підконтрольного Держспецзв'язку держпідприємства "Українські спеціальні системи" Артура Вітренка та працівника УСС.