$36.87 €39.67
menu closed
menu open
weather -2 Київ

Венеціанська комісія дала висновок щодо нового проєкту розв'язання кризи у КСУ

Венеціанська комісія дала висновок щодо нового проєкту розв'язання кризи у КСУ У грудні 2020 року Венеціанська комісія дала два термінові висновки, що стосуються КСУ
Фото: Конституційний Суд України - офіційна сторінка / Facebook
Венеціанська комісія проаналізувала два законопроєкти про діяльність Конституційного Суду України і дала рекомендації.

Венеціанська комісія надала свої висновки щодо двох законопроєктів про діяльність Конституційного Суду України. Оцінку комісія опублікувала на сайті Ради Європи 22 березня.

Комісія проаналізувала новий законопроєкт про конституційну процедуру та альтернативний законопроєкт про порядок розгляду справ і виконання рішень КСУ, внесених за рекомендацією комісії, виданою у грудні 2020 року.

Венеціанська комісія привітала відкликання президентом України Володимиром Зеленським законопроєкту №4288, який зупиняв повноваження всіх суддів КСУ, і розгляд проєкту закону №4533 "Про конституційну процедуру".

"Проєкт закону про конституційну процедуру враховує рекомендації, висловлені Венеціанською комісією в її терміновому висновку про реформу Конституційного Суду, і вносить багато поліпшень. Основні новинки ввели у частині конституційних скарг, публічності і відкритості конституційного судочинства, формування сенатів і колегій та розподілу справ, доступу до матеріалів справи, дисциплінарної відповідальності суддів і внутрішнього функціонування Конституційного Суду", – ідеться у висновку.

У комісії вказали на недоліки законопроєкту. Він не містить положень про нову систему конкурсного добору суддів, зокрема міжнародного компонента, як це рекомендовано в терміновому висновку.

Венеціанська комісія рекомендувала внести зміни в законопроєкт, який стосується процесуальної економії, проваджень за конституційними скаргами, дисциплінарних проваджень; ввести такі санкції, як попередження, догану, зменшення зарплати, які має застосовувати більшість суддів. У комісії підкреслили, що суд повинен мати можливість переглядати своє рішення, якщо когось із його суддів, які проголосували за це рішення, було засуджено в остаточній інстанції за хабар у зв'язку з ухваленням цього рішення.

Щодо вимог до голосування Венеціанська комісія зазначає, що для більшості європейських правових систем потрібна лише проста більшість.

"В Україні конкретна ситуація після рішення 13-r/2020 (яким КСУ визнав недійсними частини чинного антикорупційного законодавства) може виправдати тимчасове підвищення вимоги до голосування у Великій палаті. Однак будь-яке збільшення необхідної кількості голосів має бути відсотковим співвідношенням до кількості фактично призначених суддів, а не фіксованою кількістю всіх 18 суддів. Таке збільшення може бути виправданим лише доти, доки певний відсоток суддів буде призначено відповідно до нової системи конкурсного добору", – заявили в комісії.

Перший терміновий висновок, що стосується КСУ, Венеціанська комісія оприлюднила 9 грудня. Комісія розкритикувала рішення КС України про скасування частини положень антикорупційного законодавства, але підкреслила: конституційної ролі КСУ мають дотримуватися і Верховна Рада має виконати рішення, зберігаючи громадські інтереси, такі як боротьба з корупцією, зокрема в судовій системі.

У другому терміновому висновку щодо реформи Конституційного Суду України, опублікованому 10 грудня, Венеціанська комісія розглянула рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року як указівку на те, що реформа КСУ є виправданою.

Обидва висновки Венеціанська комісія підготувала на запит президента України.

Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання РНБО для виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Верховна Рада 4 грудня ухвалила законопроєкт №4460-д, який вводить покарання за недостовірне декларування у вигляді штрафів та обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Він передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. 24 грудня Зеленський підписав закон.