Він прокоментував слова президента РФ Володимира Путіна про те, що Конституція України забороняє розміщувати іноземні військові бази на території країни.
"Підтримка України з боку наших західних партнерів явно дратує Росію і явно йде на користь Україні. Я думаю, що закиди щодо Конституції України – "від лукавого". Хочу нагадати тому ж пану Путіну, що в Конституції, наприклад, Литовської Республіки було аналогічне формулювання, як у Конституції України, що на території забороняється розташування іноземних військових баз. Але Конституційний суд Республіки Литва, розглянувши це конституційне положення, сказав, що воно не поширюється на бази союзників. Якщо Україна стане членом НАТО, то союзницькі бази, якщо за аналогією взяти, також можуть з'явитися на території України", – пояснив Веніславський.
Він також відповів на запитання, чи можуть бази НАТО з'явитися в Україні до її вступу в Альянс.
"Це в будь-якому випадку має вирішити Конституційний Суд України за аналогією з Конституційним судом Литви... Треба, щоб хтось звернувся до Конституційного Суду за офіційним тлумаченням ст. 17, яка забороняє розміщення іноземних військових баз на території України", – сказав представник президента в КСУ.
Він висловив надію, що судді КСУ "будуть патріотами України і стануть на сторожі національних інтересів і територіальної цілісності України".
"Гіпотетично, якщо будуть укладені договори, наприклад, про якусь військову співпрацю з іноземними країнами, то через рішення Конституційного Суду можна очікувати, що такий варіант не виключається", – підкреслив Веніславський.
Контекст
На прямій лінії 30 червня Путін сказав про Україну таке: "За Конституцією України там не може бути іноземних військових баз. Можна створити навчальні центри, можна створити якісь інші, користуватися іншими формами. Військове освоєння території, яка безпосередньо межує з нами, створює для нас суттєві проблеми у сфері безпеки".
Курс на членство в ЄС і НАТО закріплено в Конституції України.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
Також учасники саміту висловили підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, заявили про невизнання анексії Криму Росією. Альянс закликав Росію відмовитися від нарощування військ біля кордону України і припинити обмежувати судноплавство в частинах Чорного моря.
Окремо генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підкреслив, що Росія не зможе накласти вето на рішення про вступ України в НАТО.
Президент США Джо Байден також заявив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас на запитання, чи отримає Україна план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україні потрібно викорінити корупцію.