"СБУ є повноцінним учасником процесу. Ми проводимо реформу не для комітету, а для служби, яка має відчути потребу змінитися й реформуватися. Голова СБУ і колектив розуміють, що реформа буде, що змінюватися потрібно. Наскільки кардинально – думки розходяться, навіть у комітеті, – зазначила політикиня. – Вважаю, що під час війни, збройного конфлікту, у якому Росія використовує свої спецслужби, ми не можемо значно скорочувати штатну структуру СБУ тільки тому, що країни НАТО мають іншу практику. Країни Альянсу нас чудово розуміють, знають, що ми – воююча країна. У співпраці ми знаходимо і знайдемо консенсус".
Верещук: Голова СБУ і колектив розуміють, що реформа буде, що змінюватися потрібно
Ірина Верещук: Під час війни, збройного конфлікту, у якому Росія використовує свої спецслужби, ми не можемо значно скорочувати штатну структуру СБУ
Фото надала пресслужба Ірини Верещук
Реформа СБУ – одна з головних реформ, яку потрібно провести новій владі України, говорив наприкінці липня 2019 року посол Євросоюзу Хюг Мінгареллі, який закінчував свою місію в Україні.
Законопроєкт про реформу СБУ №3196 було зареєстровано у Верховній Раді 10 березня 2020 року. Після доопрацювання в комітеті його було в жовтні 2020-го зареєстровано знову в новій редакції як №3196-д. Верховна Рада ухвалила законопроєкт за основу 28 січня 2021 року.
Як повідомляла пресслужба СБУ, документ передбачає низку змін у роботі відомства, зокрема демілітаризацію, відмову від "невластивих спеціальним державним органам функцій", оптимізацію кадрового складу і впровадження гнучкої структури СБУ. Також пропонують розширити вектор контррозвідувальної роботи і вдосконалити співпрацю зі спецслужбами інших країн.
Реформування Служби безпеки України передбачає переорієнтацію її функцій, передусім на захист критичної інфраструктури, збереження економічних функцій СБУ не передбачено.