Ідеться про це у зв'язку із законопроєктом №5844 "Про засади державної політики перехідного періоду", який у Москві називають таким, що порушує Мінські домовленості щодо Донбасу. У серпні президент РФ Володимир Путін заявляв, що "якщо цей закон ухвалять, це означатиме фактичний вихід України в односторонньому порядку з мінського процесу", – цитувало главу Кремля агентство "Інтерфакс-Україна".
Із цими твердженнями Верещук не погоджується.
"Юридично зміст закону не означає вихід із Мінських домовленостей. Просто росіяни звикли коментувати наше законодавство. Усе, що їм не подобається, вони називають виходом із "Мінська". Я вважаю, що наші закони – наша справа. Росіяни не можуть нам вказувати, які закони нам приймати", – наголосила вона.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
Перемовини щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ 2014 року. Наразі через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.
12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних перемовин погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення військових дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінські угоди не виконано.
Законопроєкт №5844 "Про засади державної політики перехідного періоду" подали до Верховної Ради 9 серпня 2021 року. 16 серпня він вступив до профільного комітету парламенту. З липня перебував на розгляді Венеціанської комісії.
18 жовтня комісія оприлюднила висновок, у якому йшлося про те. що "рамковий текст законопроєкту містить багато загальних та розпливчастих положень", а "у деяких випадках ці положення є скоріше політичним керівництвом, ніж нормативним правовим актом". Венеціанська комісія внесла низку своїх пропозицій.
Колишній віцепрем'єр-міністр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а нині міністр оборони Олексій Резніков називав документ "фундаментальним". За його словами, мета документа – "безпечна реінтеграція окупованих територій та встановлення довіри між людьми по обидва боки лінії зіткнення". Резніков припускав, що законопроєкт можуть проголосувати восени поточного року, але цього не сталося.
0 Київ
