Венеціанська комісія оцінила український законопроєкт про перехідний період на Донбасі

Венеціанська комісія оцінила український законопроєкт про перехідний період на Донбасі Законопроєкту про перехідний період у Верховній Раді поки не розглядали
Фото: rada.gov.ua
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) надала висновок про законопроєкт №5844 "Про засади державної політики перехідного періоду", який підготувало Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України і передало на розгляд Верховної Ради. Висновок затвердили 15–16 жовтня і опублікували на сайті комісії.

Венеціанська комісія вважає, що "до рамкового тексту законопроєкту входить багато загальних і розпливчастих положень".

"У деяких випадках ці положення є радше політичною інструкцією, ніж нормативно-правовим актом. Річ у тому, що імплементувального законодавства поки немає, що ускладнює оцінювання законопроєкту", – ідеться у висновку.

Венеціанська комісія також вважає, що деякі терміни, які використовують у законопроєкті, "не завжди збігаються з термінами, які використовують у міжнародному публічному праві".

"Це особливо правильно для термінів "перехідний період" і "правосуддя перехідного періоду". Ці визначення мають досить вузьку концепцію, і вони набувають однобічного підходу до перехідного періоду. По-перше, вони знижують гостроту конфлікту в Україні до його міждержавного виміру, тобто зводяться до участі Російської Федерації. По-друге, заходи правосуддя перехідного періоду обмежуються подоланням наслідків порушення прав людини, "спричинених збройною агресією РФ проти України", – зазначено у документі.

На думку авторів висновку, це може призвести до того, що порушення прав людини, вчинені Російською Федерацією, залишаться без реакції влади України.

Комісія також рекомендувала:

  • переглянути положення про відповідальність за кримінальні злочини, вчинені у зв'язку з тимчасовою окупацією згідно з міжнародним правом, і переглянути диференційоване ставлення до різних категорій виконавців злочинів;
  • внести зміни до положень про люстрацію згідно з міжнародними нормами (зокрема, вказати, що люстрація обмежується найважливішими посадами у державі і не поширюється на виборні посади);
  • переглянути положення про забезпечення права на встановлення істини, щоб переконатися, що вони спрямовані на встановлення істини про всі порушення, а не тільки вчинені певними суб'єктами;
  • сформулювати положення для забезпечення адекватних адміністративних процедур з оформлення актів цивільного стану, здійснених на тимчасово окупованих територіях, і переглянути підхід до визнання академічних сертифікатів, ступенів і звань, виданих на цих територіях;
  • вказати особливий конституційний статус Автономної Республіки Крим та міста Севастополя у законопроєкті.

Венеціанська комісія наголосила, що у майбутньому законопроєкт, імовірно, необхідно буде "адаптувати до мінливих обставин на [окупованих] територіях".

Водночас комісія позитивно оцінила "зусилля української влади щодо створення єдиної та всеосяжної правової бази для врегулювання перехідного періоду", а також залучення у процес підготовки документа різних національних і міжнародних зацікавлених сторін.

Контекст

Законопроєкт №5844 "Про засади державної політики перехідного періоду" подали до Верховної Ради 9 серпня 2021 року. 16 серпня його передали до профільного комітету парламенту. Від липня він був на розгляді Венеціанської комісії.

Віцепрем'єр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков назвав документ "фундаментальним". За його словами, мета документа – "безпечна реінтеграція окупованих територій і встановлення довіри між людьми по обидва боки лінії зіткнення". Резніков припускав, що законопроєкт може бути проголосованим восени цього року.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати