У Парламентській асамблеї ОБСЄ засудили блокування бойовиками роботи моніторингової місії на Донбасі

Світ

Неправомірні обмеження свободи пересування спеціальної моніторингової місії (СММ) Організації з безпеки і співпраці у Європі (ОБСЄ) в останні дні в Україні є тривожною тенденцією, якій необхідно покласти край.

Про це 19 жовтня в Копенгагені (Данія) заявила спеціальна представниця Парламентської асамблеї (ПА) ОБСЄ з питань Східної Європи Даніела Де Ріддер, повідомляють у пресрелізі, опублікованому на сайті асамблеї.

За словами Де Ріддер, "СММ є не тільки найбільшою і найзначущішою операцією ОБСЄ, але також і однією з найбільш незамінних".

"Здійснюючи неупереджене спостереження за ситуацією в Україні й надаючи регулярні звіти відповідно до мандата, установленого 2014 року, СММ є незамінним інструментом із документування порушень режиму припинення вогню, постачання осіб, відповідальних за ухвалення рішень, важливою інформацією і сприяння діалогу між протиборчими сторонами", – зазначила спецпредставниця ПА ОБСЄ.

Де Ріддер нагадала, що СММ "має повноваження відповідно до рішень, ухвалених на основі консенсусу всіма 57 державами – учасницями ОБСЄ".

"Їй потрібно надати безумовну свободу пересування", – підкреслила спецпредставниця асамблеї.

Контекст

У 2014 році Росія окупувала Крим і розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри надані Україною факти й докази.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
29 липня 2014 року розпочала роботу СММ ОБСЄ – неозброєна цивільна місія, яка спостерігає за ситуацією в усіх регіонах України. Місія регулярно готує звіти про ситуацію у країні, а також бере участь у переговорах між сторонами конфлікту на Донбасі.
13 жовтня 2021 року українська делегація у ТКГ повідомила, що оперативна група Збройних сил України (ЗСУ) затримала на Донбасі громадянина РФ Андрія Косяка. Російський паспорт він отримав у лютому 2021 року в Ростовській області, уточнював спікер української делегації у ТКГ Олексій Арестович.
Косяк у складі групи озброєних осіб із пов'язками Спільного центру з контролю і координації під прикриттям проведення робіт із розмінування здійснював розвідку покинутих позицій ЗСУ. У Косяка вилучили зброю та боєприпаси. Українська делегація у ТКГ також опублікувала фото його "військового квитка", виданого бойовиками "ЛНР".
Терористи "ЛНР" стверджують, що Косяк як "представник СЦКК" входив до групи з розмінування. Українська сторона наполягає, що затриманий під виглядом гуманітарної діяльності займався розвідкою.
18 жовтня суд в Україні заарештував Косяка.
Після затримання Косяка місію ОБСЄ на окупованих територіях почали блокувати невідомі, вимагаючи його звільнення.
Зранку 15 жовтня перед готелем в окупованому Донецьку, у якому проживають члени СММ, місія зафіксувала масові збори за участю 50–100 осіб, переважно молодиків, які перешкоджали будь-якому пересуванню патрулів ОБСЄ у приміщення і з нього 15-го і 16 жовтня, указано у звіті, опублікованому на сайті організації. Організація частково зупинила свою місію зі спостереження на Донбасі. Патрулювання в не підконтрольних уряду районах Луганської області продовжили згідно з мандатом місії.
17 жовтня в місії повідомили, що заблоковано також патрульну базу в Горлівці. Незаконні збройні формування не випускали співробітників із приміщення бази й вимагали звільнення Косяка. Власник готелю, де розташована база, також заявив, що місії заборонено покидати приміщення, посилаючись на "розпорядження мера Горлівки".
Українська делегація у ТКГ щодо Донбасу розцінює тримання спостерігачів місії як захоплення їх заручниками, що має ознаки міжнародного тероризму.
19 жовтня СММ ОБСЄ відновила патрулювання зі своєї передової патрульної бази в не підконтрольній українському уряду Горлівці.