0 Київ
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду скасував рішення Апеляційного суду Черкаської області від 30 березня 2017 року, яким було виправдано заступника командира батальйону патрульної служби управління Міністерства внутрішніх справ у Черкаській області Петра Паливоду, повідомляє прес-служба Національної спілки журналістів України (НСЖУ).
Паливода керував правоохоронцями, які в часи Євромайдану в лютому 2014 року побили фотокореспондента газети "Вечірні Черкаси" Ігоря Єфімова в Черкасах.
Касаційний суд зазначив, що "апеляційний перегляд кримінального провадження відбувся формально, а ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою та вмотивованою".
"У Національній спілці журналістів Україні наголошують, що це одна з лічених справ щодо побиття журналістів у часи Євромайдану, яка завдяки національному й міжнародному розголосу все ще має шанси закінчитися обвинувальним вироком для нападників", – ідеться в повідомленні.
Програвши суд у грудні 2016-го й апеляцію у березні 2017 року, постраждалий фотокореспондент підтримав скаргу прокуратури в Касаційний суд. І після розгляду всіх обставин вища інстанція визнала попереднє рішення неправомірним та передала його на повторний розгляд.
"Коли дізнався присуд, спершу не знав, що й робити: радіти чи плакати. З одного боку, маємо невеличку, але все ж перемогу. З другого – попереду знову судові розгляди, які й так тривають кілька років. Утомився", – розповів Єфімов.
Водночас він додав, що відступати не має наміру. "Надто багато сил і часу витратив на цю справу. Тому маю йти до кінця, і не тільки заради себе, а й заради інших колег. Адже нині навіть убивства журналістів не розслідуються належним чином. Так не повинно бути, свої права треба відстоювати", – заявив фотокореспондент.
За словами секретаря НСЖУ, правозахисника Валерія Макеєва, рішення касаційного суду є кроком до захисту прав журналістів.
"Ця справа від самого початку розслідувалася з численними порушеннями. Хоча б узяти до уваги те, що факт побиття очевидний, відповідні фото облетіли всі українські й міжнародні ЗМІ, а самої справи про побиття не існує. Є лише справа про службову недбалість щодо керівника підрозділу, який не проконтролював дії своїх підлеглих", – сказав Макеєв.
За його словами, докази мінімум про недбалість є у прокуратури. "Але засмучує, що справа розглядається не за статтями, пов’язаним з діяльністю журналіста. І наслідки такого ставлення судів ми, на жаль, бачимо постійно. Лишається бодай маленька надія, що буде певна сатисфакція", – додав він.
На думку голови НСЖУ Сергія Томіленка, саме журналістська солідарність і громадський тиск на органи прокуратури дають шанс захистити в суді праву Єфімова.
"Справа про побиття Ігоря Єфімова – це історія про неякісну роботу прокуратури, про кругову поруку силовиків та декларативності обіцянок посадовців покарати нападників на журналістів у часи Євромайдану... Але саме завдяки тому, що на всіх публічних високих майданчиках Спілка журналістів апелювала до влади та Генпрокуратури.., проводилися акції солідарності з Ігорем, ми маємо певний шанс на справедливість", – заявив Томіленко.
У НСЖУ нагадують, що 20 лютого 2014 року в Черкасах тодішні міліціонери побили Єфімова під час виконання редакційного завдання.
"Лікарі діагностували в Єфімова травму голови зі струсом головного мозку, рани м’яких тканин, вивих плеча, садна тощо. Прокуратура кваліфікувала ці травми як легкі і вже за кілька днів почала розслідувати справу. 5 лютого 2015 року прокуратура Черкаської області направила до суду обвинувальний акт стосовно одного з керівників батальйону патрульної служби Петра Паливоди за службову недбалість під час проведення акцій протесту в Черкасах. 12 грудня 2016 року Соснівський суд Черкас виправдав підсудного, який на момент побиття журналіста стажувався на посаді заступника командира батальйону", – ідеться в повідомленні.
Наприкінці 2013-го – на початку 2014 року в Україні відбулися масові протести, які привели до зміни влади. Під час протестів мітингувальникам протистояли правоохоронні органи і найняті владою озброєні бандити (тітушки).
Ескалація конфлікту сталася після того, як 16 січня 2014 року було ухвалено закони, які називають "диктаторськими". 19 січня 2014 року між протестувальниками з Майдану і міліцією почалися зіткнення.
