-1 Київ
Учасники дискусії обговорили допомогу союзників України і ситуацію на воєнному, економічному, політичному й інформаційному фронтах, а також оцінили можливі шляхи завершення війни, зосередившись на головних аспектах формули миру президента Володимира Зеленського та її імплементації.
У дискусії брали участь історикиня і штатна авторка видання The Atlantic Енн Епплбаум, прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, прем'єр-міністерка Фінляндії Санна Марін, обраний президент Чехії Петро Павел та ексдиректор Центрального розвідувального управління США, глава правління KKR Global Institute Девід Петреус. Модерувала дискусію головна редакторка видання The Economist Занні Мінтон Беддос.
Засновник YES Віктор Пінчук закликав державних лідерів, присутніх у залі, посилити підтримку України.
"Робіть досить зараз, поки можете. Це заради всієї Європи і решти світу, який хоче жити вільно. Тому, будь ласка, робіть те, що має бути зроблено, поки ви можете. Це унікальний момент у вашому житті, який ви можете використати, щоб урятувати життя українців", – заявив він.
Під час дискусії Петреус закликав надати Україні більше важкого озброєння, зокрема винищувачі F-16 і ракети великої дальності, які можуть уразити цілі у Криму.
"На мою думку, це дасть змогу зламати російські сили на півдні і маневрувати навколо перешкод, а також перервати російську наземну лінію зв'язку, яка дає їм змогу забезпечувати Крим на цьому шляху", – сказав він.
Також, на його думку, має бути готовий "план Маршалла" для України за участю "Великої сімки" і ЄС, але для цього Україні потрібно надати гарантії безпеки.
Павел наголосив на важливості надання Україні засобів протиповітряної оборони.
"Протиповітряна оборона, включно із зенітними і протиракетними системами, усе, що ми можемо надати, необхідне зараз і в короткі строки. Зрозуміло, що російські військовослужбовці втрачають свої можливості на землі, і найімовірніше, що вони переходитимуть до повітряних операцій. Тому що більше засобів протиповітряної оборони ми надамо Україні зараз, то краще", – сказав він.
Прем'єр-міністерка Естонії заявила, що потрібно збільшити потужність європейської оборонної промисловості.
"У Росії виробництво працює у три зміни. Чому європейська оборонна промисловість не чинить так само? А вони кажуть, що це через відсутність замовлень. Якщо у нас немає замовлень, ми не можемо робити інвестиції. Навіть якщо війна закінчиться або коли закінчиться, ми не припинимо закуповувати боєприпаси, тому що загроза все ще існує й усі втрачають свою оборону", – сказала вона.
Фінляндія зі свого боку готуватиме 13-й пакет допомоги для України, зазначила Марін.
"Маємо бути впевнені, що меседж, який ми зараз надсилаємо Росії, полягає в тому, що ця допомога не закінчується. Вона не закінчиться. Скільки буде потрібно, скільки Україна потребуватиме нашої допомоги, стільки ми допомагатимемо. І дуже скоро Фінляндія ухвалить рішення щодо нашого 13-го пакету зброї для України", – сказала політикиня.
Крістерссон закликав надавати Україні більше зброї.
"Не чекайте, поки буде запізно. [...] Ми маємо суттєво посилити координацію між країнами. Те, що ми робимо зараз, виділяємо із власних запасів й оборони, наскільки можемо, але такої координації мало. На мою думку, питання танків Leopard – чудова відправна точка щодо цього", – сказав він.
Він також висловив упевненість, що війна не має завершитися замороженим конфліктом.
Кулеба зазначив, що якщо торік головним словом було "зброя", то цьогоріч – "швидкість постачань" і "постійність".
"Це дуже важливо – усе, що нам пообіцяли, має надаватися вчасно, щоб не втратити актуальності. Це те, на чому ми маємо зосередитися. [...] Наша кінцева мета у короткостроковій перспективі – повне звільнення української території. Не буде жодних інших ліній зіткнення, жодних територіальних поступок – ми вже проходили це і ми бачили, що це не працює. Кінцева мета у довгостроковій перспективі полягає у притягненні до відповідальності й компенсаціях. Але найголовніше, що виникне питання про те, як ми можемо зробити так, щоб Росія не мала можливості повторити це знову", – заявив він.
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук сказав, що потрібно скоротити час, який минає між рішенням про надання зброї і фактом надання.
