Політика

За спробу зняти Кличка з посади голови КМДА Кримінальний кодекс передбачає вісім років позбавлення волі – Москаль

20 серпня 2021, 13.00 Этот материал также можно прочитать на русском

Геннадій Москаль: Радимо президенту України Володимиру Зеленському, як гаранту Конституції і законів України, діяти виключно в рамках Конституції і законів України Фото: muka4evo.info

Якщо президент Володимир Зеленський вирішить піти проти рішень Конституційного Суду і призначить головою Київської міської державної адміністрації не обраного киянами мера, а іншу особу, це призведе до позбавлення волі до восьми років, заявив на своєму сайті заслужений юрист, колишній народний депутат України, ексголова Луганської та Закарпатської облдержадміністрацій Геннадій Москаль.

"Згідно з рішенням Конституційного Суду №21-рп/2003 від 25 грудня 2003 року, посаду голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) може обіймати виключно особа, обрана на місцевих виборах міським головою. Тобто, крім [нинішнього київського міського голови] Віталія Кличка, цю посаду ніхто не може обіймати. Це рішення є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. П. 4 ст. 382 Кримінального кодексу передбачає, що "невиконання рішень... Конституційного Суду України та його висновків" тягне за собою позбавлення волі до восьми років", – констатував Москаль.

Він нагадав, що Кличко контролює дві третини депутатського корпусу Київської міської ради, тому, якщо Зеленський вирішить піти проти рішення Конституційного Суду і призначить головою КМДА не Кличка, а іншу особу, цій людині відразу ж висловлять недовіру. Це призведе до автоматичного звільнення незаконно призначеного посадовця, пише Москаль. Відповідно до закону "Про Раду національної безпеки і оборони", у РНБО теж немає повноважень звільняти голову КМДА, додав юрист.

"Тож радимо президенту України Володимиру Зеленському, як гаранту Конституції та законів України, діяти виключно в межах Конституції і законів України", – підкреслив Москаль.

Контекст

2003 року Конституційний Суд України вирішив, що КМДА має очолювати особа, яку обрали міським головою. У листопаді 2010 року четвертий президент України Віктор Янукович розмежував ці посади, унаслідок чого мера Леоніда Черновецького на посаді голови міськадміністрації змінив Олександр Попов. 2014 року, після перемоги Кличка на виборах міського голови Києва, п'ятий президент Петро Порошенко призначив його головою КМДА.
2019 року тодішній глава Офісу президента Андрій Богдан надіслав до Кабміну лист із "нагадуванням" про необхідність внесення подання на звільнення Кличка з посади голови КМДА. Кабмін за якийсь час погодив звільнення, але указ президента так і не було підписано. Кличко подав проти Богдана й Кабміну позов до суду, а на Богдана також поскаржився в поліцію.
Восени 2020 року Кличко переміг на виборах мера Києва в першому турі.
У травні 2021 року в Києві почалися обшуки на низці комунальних і комерційних підприємств, а також у департаментах КМДА, вони тривають досі. У партії УДАР вважають масові обшуки у столиці тиском і спробою дискредитації Кличка та його політсили. Сам мер Києва заявив, що такого не було в Україні навіть "у махрові часи" Януковича.
16 серпня Кличко записав відеозвернення і заявив про спробу дискредитувати його,усунути з посади голови КМДАі змінити на "зальотного ставленика".