Американський тиск поширюється на сусідню Ісландію, підштовхуючи її до зближення із Євросоюзом, вважає видання.
Членство в ЄС дедалі частіше обговорюють у Рейк'явіку, з огляду на зростання побоювань щодо дій Вашингтона й залежності Ісландії від США. Це може стати лише економічним, геополітичним вибором із міркувань оборони, ідеться у статті.
Агресивна американська риторика сильно посилила дискусії в Ісландії про тісніші зв'язки з ЄС, каже професор політології Ісландського університету в Біфрості Ейрікур Бергман. Але вперше острівна держава з населенням приблизно 390 тис. людей обговорює відносини з Брюсселем, зокрема через геополітичну схожість із Гренландією.
Усі аргументи, що США наводять як причини, через котрі вони мають дістати Гренландію, "застосовні й до Ісландії", вважає він. Обидві країни розташовані в одному стратегічному коридорі в північно-західній частині Атлантичного океану, регіоні, військове та комерційне значення якого зростає з огляду на те, що глобальне потепління відкриває нові морські шляхи й розширює доступ до природних ресурсів, зазначив експерт.
Головна різниця між ними, на думку Бергмана, полягає в політичному статусі. Ісландія є незалежною країною й повноправним членом НАТО, тоді як Гренландія входить до НАТО через Данію. Проте зі стратегічного погляду обидві країни посідають головні позиції між Північною Америкою та Європою, зазначає він. Окрім того, країна є єдиним членом НАТО, який не має постійної армії і покладається на Альянс і двосторонню угоду про оборону зі США від 1951 року.