"Із дня набрання чинності законом ОАСК припиняє здійснення правосуддя, а розгляд і вирішення адміністративних справ, підсудних цьому суду, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду здійснюватиметься Київським окружним адміністративним судом", – зазначають у документі.
Згідно з перехідними положеннями, ОАСК протягом 10 робочих днів має передати справи, які перебувають у провадженні, до Київського окружного адміністративного суду.
У супровідних документах зазначають, що глава держави вирішив ліквідувати ОАСК "у зв'язку з необхідністю забезпечення доступності правосуддя, права громадян на розгляд їхніх справ незалежним і безстороннім судом, а також підвищення довіри до судової гілки влади".
Водночас у пояснювальній записці йдеться, що Вища рада правосуддя, із якою президент має проводити консультації з питань створення або ліквідації судів, "у консультативному висновку від 4 березня 2021 року не висловила позиції про підтримання чи непідтримання законопроєкту". На думку ВРП, реалізувати рішення "не видається можливим до моменту створення й початку роботи повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, оскільки переведення суддів із ліквідованих у новостворені суди може відбуватися виключно на підставі й у межах рекомендацій ВККС".
Контекст
30 липня 2020 року на сайті президента з'явилася петиція із закликом ліквідувати ОАСК "у зв'язку з повною втратою авторитету", у жовтні вона набрала необхідні для розгляду 25 тис. голосів.
13 квітня 2021 року Зеленський подав до Верховної Ради проєкт закону №5369, який передбачає ліквідацію ОАСК і створення Київського міського окружного адміністративного суду. Планують, що парламент розгляне законопроєкт наступного пленарного тижня.
Голова ОАСК Павло Вовк, коментуючи ініціативу, заявив, що глава держави "піддався на маніпуляції окремих активістів і за сумісництвом агентів іноземного впливу".
У самому ОАСК, реагуючи на поданий Зеленським законопроєкт, заявили, що продовжують роботу, оскільки на розгляді суду наразі 45 тис. справ і матеріалів, які "самі себе не розглянуть".
26 липня 2019 року було оприлюднено аудіозаписи, зроблені в кабінеті Вовка. Тоді у прокуратурі заявили, що судді ОАСК системно втручалися в діяльність вищих органів влади України. В ОАСК заявляли про грубе втручання у свою діяльність, спроби тиску на суддів і їх дискредитації. Вовк сказав, що обшуки у приміщенні суду – це "цирк", а записи розмов суддів, оприлюднені правоохоронцями, сфальсифіковано.
17 липня 2020 року Національне антикорупційне бюро повідомило, що правоохоронці вручили підозри Вовку й іншим суддям, а також тодішньому керівнику Державної судової адміністрації Зеновієві Холоднюку.
Вовку інкримінують ч. 3 ст. 27, ст. 351-2 (організація перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 (організація ухвалення суддею (суддями) свідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) і ч. 2 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів) Кримінального кодексу.
Окрім того, 7 квітня брата Вовка Юрія Зонтова і ще одного адвоката – Юрія Донця – повідомили про підозру в хабарництві. За даними слідства, вони обіцяли за $100 тис. за допомогою голови ОАСК вирішити питання з одним із суддів цього самого суду щодо позитивного рішення у справі за позовом підприємства.
+3 Київ
