+9 Київ
Заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов закликав суддів не боятися відмовляти правоохоронним органам, а також пояснювати суспільству свої рішення. Про це він говорив сьогодні на Всеукраїнському форумі "Україна 30. Розвиток правосуддя".
"Розумію, що суд не зобов'язаний пояснювати мотиви прийняття свого рішення... Але я звертаюся до суддів з одним простим проханням: знайдіть спосіб комунікації через доступні джерела, сайти органів судової влади, щоб трохи пояснити мотиви прийняття рішень. Суспільство неоднорідне, суспільство надзвичайно перезбуджене, суспільство відчуває несправедливість. З ним треба говорити", – сказав він.
Смирнов також підкреслив, що судді мають повне право сказати ні співробітникам правоохоронних органів, прокурорам.
"Не бійтеся ніколи цього робити, майте свою думку, свою позицію, відстоюйте її, тому що всі резонансні справи не виникають звідки-небудь, їх вам приносять правоохоронні органи, які відповідають за якість, законність зібраних доказів. І фактично своїми доказами роблять суд співучасником або заручником ситуацій, наслідки яких ви бачите мало не кожного дня на вулицях країни", – заявив заступник глави ОП.
Він запевнив, що Офіс президента відкритий до діалогу для результативного реформування судової системи, і підкреслив, що не поділяє думки, що судова влада є чи не єдиною бідою у країні. Смирнов зазначив, що вважає низькоефективною взаємодію виконавчої влади із судовою та що ситуацію з фінансовим забезпеченням судів необхідно виправляти.
"У країни, у судах якої немає можливості оплатити конверти, перспективи немає", – сказав Смирнов.
Наприкінці лютого Вища рада правосуддя закликала утримуватися від заяв, які дестабілізують судову систему й підривають авторитет правосуддя.
"У медіапросторі почастішали випадки критики судової гілки влади та заяви про тотальну недовіру суспільства до судів. Заклики про необхідність чергового реформування лунають від послів G7, президента України, представників законодавчої та виконавчої влади. Такий тиск на систему в умовах надмірного навантаження та недофінансування впливає не тільки на суддів, а й на працівників судів, які щодня мають переборювати критику судів та своєї роботи", – ішлося в повідомленні.
У грудні 2020 року президент Володимир Зеленський називав суди "хворим місцем" країни". Про необхідність проведення судової реформи та забезпечення незалежності цієї гілки влади останнім часом заявляли в ПАРЄ та МВФ. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель назвав її найважливішою для України.
Судову реформу в Україні розпочали 2014 року. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Вони скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.
П'ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції не вистачило, щоб завершити судову реформу, і найменше вона торкнулася судів першої інстанції.
16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні й у цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду з 200 до 100 осіб шляхом проведення повторного відбору суддів, ліквідація Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень ВСП, можливість подання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур за ними. Автор документа, президент України Володимир Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.
22 червня 2020 року Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів". Венеціанська комісія оцінила документ в основному позитивно. У листопаді Рада надіслав законопроєкт Зеленського на доопрацювання. У лютому 2021-го він вніс до парламенту ще три проєкти законів, що стосуються функціонування судової системи.
