0 Київ
Усунення зловживань і прозорість судової системи є викликом для української влади, і ефективним кроком у зв'язку із цим може стати IT-рішення за аналогією з "державою у смартфоні". Про цю ідею повідомив 1 березня на всеукраїнському форумі "Україна 30. Розвиток правосуддя" президент України Володимир Зеленський, передає кореспондент видання "ГОРДОН".
"Ми прагнемо і обов'язково зробимо "суд у смартфоні". Більшість бюрократичних процедур перейдуть в онлайн, що прискорить судовий процес, мінімізує корупцію і можливості для зловживань", – зазначив він.
За його словами, важливою є участь українців у здійсненні цього проєкту.
"Ми запроваджуємо в Україні народовладдя. А це не лише місцеві та всеукраїнські референдуми. Одним із його інструментів є суд присяжних. Наразі готові вже два законопроєкти, що дадуть старт його роботі", – додав президент.
Після початку конституційної кризи в Україні Зеленський називав суди "хворим місцем "країни". Про необхідність проведення судової реформи та забезпечення незалежності цієї гілки влади останнім часом заявляли в ПАРЄ і МВФ. Очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель назвав її найважливішою для України.
Судову реформу в Україні розпочали 2014 року. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.
У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Рада у складі 21 члена наділена повноваженнями звільняти суддів з посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які запровадили в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.
П'ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції забракло, щоб завершити судову реформу, і найменше вона стосувалася судів першої інстанції.
16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду із 200 до 100 осіб завдяки проведенню повторного добору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур щодо них. Автор документа, президент України Володимир Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеційська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.
22 червня 2020 року Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів". Венеційська комісія оцінила документ переважно позитивно. У листопаді Рада відправила законопроєкт Зеленського на доопрацювання. У лютому 2021-го він подав до парламенту ще три проєкти законів, які стосуються функціонування судової системи.
Уряд України у грудні 2019 року схвалив два законопроєкти – "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення участі громадян у здійсненні правосуддя" і "Про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо вдосконалення порядку формування списку присяжних". Колишній прем'єр-міністр України Олексій Гончарук говорив, що ці документи зроблять роботу суду присяжних простішою й ефективнішою.
Норму про суд присяжних закріплено в Конституції України. У ст. 127 йдеться, що у визначених законом випадках правосуддя в Україні здійснюють за участю присяжних. На практиці суд присяжних запрацював в Україні тільки після ухвалення 2012 року нового Кримінального процесуального кодексу. Розгляд справ за участю суду присяжних розпочали в Україні 2013 року.
