$39.35 €42.39
menu closed
menu open
weather +15 Київ

Зеленський міг знати про намір КСУ скасувати частину антикорупційних законів – Богдан

Зеленський міг знати про намір КСУ скасувати частину антикорупційних законів – Богдан Богдан: Не існує варіанта, щоб не доповіли
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Ексглава Офісу президента України Андрій Богдан вважає, що зараз в ОП не прораховують майбутніх кроків. За його словами, президент Володимир Зеленський міг заздалегідь знати про намір Конституційного Суду визнати неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування.

Президент України Володимир Зеленський міг бути обізнаним про намір Конституційного Суду України (КСУ) визнати неконституційними низку положень антикорупційного законодавства.

Таку думку колишній глава Офісу президента (ОП) Андрій Богдан висловив "Українській правді" в інтерв'ю, опублікованому 4 листопада.

"Я впевнений, що про таке рішення можливе знав і президент, знав і його апарат... У тебе є спецслужби, які точно тебе інформували, що готується такий злочин. Яка твоя була реакція? Ніякої. Яка робота проводилася? Ніякої. Це ж кримінальна стаття, якщо ти знаєш про підготовку злочину і не реагуєш", – сказав він.

Богдан вважає, що найбільшою проблемою є те, що в Офісі президента "не передбачають, який буде другий крок, вони не передбачають, що буде через тиждень".

"У них горизонт планування – це наступний ефірний день. А це дуже-дуже погано. Це буде призводити постійно до нових наслідків", – зазначив ексглава ОП.

Богдан нагадав, що у президента у КСУ є свій представник.

"Він не міг не знати. Це його робота, він не міг не попередити про загрозу. Є спецслужби, є голова спецслужб. Це неможливо, не існує такого варіанта, щоб вони не доповіли", – заявив ексглава Офісу президента.

27 жовтня Конституційний Суд України скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.

У "Великій сімці" і Євросоюзі висловили стурбованість цим рішенням. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем'єр-міністерки України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною припинення безвізового режиму з Євросоюзом.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Того самого дня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.

2 листопада спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зареєстрував законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону України "Про запобігання корупції". 3 листопада документ підтримав профільний комітет.