Зеленський проведе зустріч зі Столтенбергом у Брюсселі

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.

За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, Україна приєднається до НАТО, коли три столиці країн – учасниць НАТО змінять свою думку. Водночас він не назвав їх.

Путін під час розмови з Байденом 7 грудня заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що виключають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення в суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він.

Після бесіди з Байденом Путін анонсував створення РФ та США спецструктури для обговорення питання членства України в НАТО. Байден заявив, що обговорить із РФ і союзниками по НАТО стурбованість Кремля розширенням Альянсу на схід.

10 грудня Росія висунула вимогу Північноатлантичному альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО.