"Ескалація агресії РФ проти України має різні наслідки. Один із них – миттєва реакція Сенату [США], адже на цьому тижні комітет із міжнародних відносин підтримав законопроєкт із безпекового партнерства з Україною, що включає питання боротьби з Росією через застосування додаткових санкцій проти 20 компаній та кораблів, задіяних у добудові проєкту "Північний потік – 2", – написала вона 23 квітня.
Зеркаль зазначила, що Держдепартамент США протягом 15 днів має визначитися, чи підпадають ці компанії і кораблі під санкції США, а щоб закон набув чинності, його ще мають підтримати у двох палатах Конгресу, а потім – підписати президент США Джо Байден.
Сенатор-республіканець Джим Ріш назвав ініціативу своєчасною, а представниця Демократичної партії Джин Шахін підкреслила: захист інтересів США передбачає зупинення будівництва газопроводу.
"Паралельно із цим не дрімають європейські колеги, прем'єр-міністри Польщі і Словенії – Матеуш Моравецький і Янез Янша закликали Німеччину вийти з проєкту "Північний потік – 2", заявивши, що це дестабілізує Європу. А експосол США в Польщі Деніел Фрід заявив про "загрозу розколу" енергетичного ринку Європи через "Північний потік – 2". Геополітична шахівниця наразі дуже активно розігрує ще не зовсім зрозумілий дебют. На жаль, ми в цій партії не граємо, тож можемо тільки активно спостерігати", – додала вона.
Контекст
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Довжина маршруту – понад 1200 км, потужність трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англійсько-нідерландська Shell, німецькі Wintershall й Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що пролягає континентальним шельфом Данії.
Будівництво газопроводу почали у 2018 році. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть у ньому участь, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли було побудовано 93% газопроводу, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
23 лютого 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Компанія Nord Stream 2 AG повідомляла на початку квітня, що до 31 березня залишилося прокласти приблизно 121 км труб. За інформацією оператора, це 5% від загальної довжини газопроводу.
0 Київ
