Партія "Зелені" в Німеччині висунула на посаду канцлера критика "Північного потоку

Світ

Німецька партія "Союз 90 / Зелені" 19 квітня вибрала кандидатом на посаду голови федерального уряду Німеччини співголову партії Анналену Бербок. Про це повідомила "Немецкая волна".

Телерадіокомпанія зазначає, що Бербок має "непогані шанси" стати новим канцлером.

Партія зараз в опозиції до уряду, очолюваного Ангелою Меркель. На виборах 2017 року "Зелені" одержали 8,9%, а зараз, як зазначає "Немецкая волна", партія стабільно утримує друге місце в рейтингах: згідно із соціологічними опитуваннями, "Союз 90 / Зелені" на 3–5 відсоткові пункти відстають від лідера – керівної партії "Християнсько-демократичний союз".

Бербок – членкиня партії "Союз 90 / Зелені" із 2005 року, із 2013-го – депутатка Бундестагу. Одна із центральних тем політикині – боротьба зі змінами клімату. Також вона виступає проти будівництва газопроводу "Північний потік – 2". "Збитки зовнішній політиці зростають із кожним днем, коли уряд Німеччини дотримується цього кремлівського проєкту", – говорила вона в інтерв'ю каналу ZDF, оприлюдненому на початку лютого.

Контекст

Нинішня канцлерка Німеччини, представниця ХДС Ангела Меркель, яка очолює уряд країни вже 15 років, відмовилася знову висувати свою кандидатуру на вибори, які проведуть цієї осені. Про це вона заявила ще 2018 року, а в новорічному зверненні 2021 року підтвердила своє рішення.
ХДС підтримала кандидатуру свого лідера і прем'єр-міністра землі Північний Рейн – Вестфалія Арміна Лашета як наступного претендента на посаду канцлера країни. Однак остаточне рішення про визначення кандидата в канцлери ухвалять пізніше, оскільки у Лашета з'явився конкурент – лідер партії "Християнсько-соціальний союз", прем'єр-міністр землі Баварія Маркус Зедер (ХСС перебуває у блоці з ХДС, водночас ХСС активна тільки в Баварії, а ХДС – у всіх інших землях).
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км, потужність трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
2018 року Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить континентальним шельфом Данії.
Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли було добудовано 93% газопроводу, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
23 лютого 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Компанія Nord Stream 2 AG повідомляла на початку квітня, що до 31 березня залишилося укласти приблизно 121 км труб. За інформацією оператора, це 5% від загальної протяжності газопроводу.
За словами міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова, завершення будівництва газопроводу "непоправно послабить Україну".