Він відповів на запитання, як далеко готові йти союзники України в Європі, якщо буде широкомасштабна військова операція Росії проти України.
"Мені здається, у них є варіанти прийняття жорстких рішень. Звичайно, ніхто не прийде з автоматами нас захищати, це очевидно. Але, я думаю, отримувати певну серйозну допомогу технічного, фінансового характеру – на це ми точно можемо очікувати", – зазначив Резніков.
Також міністр наголосив на важливості посилення санкцій.
"Але ще головне, мені здається, вплив економічного характеру, більш жорсткий, може відбутися. Я згоден, що санкційний режим не тисне. Насправді він тисне, але вони вже отримали імунітет від тих санкцій, вони звикли жити в такому режимі. Тому сьогодні для нас дуже важливим є посилення санкцій, включаючи відмову від добудови "Північного потоку – 2", – сказав він.
Резніков зазначив, що 2014 року ніхто не вірив у можливість розриву контракту із "Містраль", але це сталося, а значить, на його думку, можна зупинити і будівництво "Північного потоку – 2".
Міністр також упевнений, що відкритого вторгнення російських військ в Україну зараз не буде.
"Росіяни, що б ми про них не думали – дуже прагматичні, практичні, розумні люди. Тому при всіх емоціях і суб'єктивних факторах, остаточне рішення вони будуть приймати, виходячи з прагматики. Я переконаний, що відкрите військове вторгнення для росіян не вигідне. Вигідно їм сьогодні демонструвати загрозу", – підкреслив Резніков.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло майже 13 тис. осіб.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного й усеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів.
Наприкінці березня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території шляхом введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
РФ стягнула до кордону з Україною не менше ніж 89 тис. військових, до 20 квітня їхня кількість збільшиться до 110 тис., говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його даними, 20 квітня процес стягування військ РФ можуть закінчити.
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія за три тижні перекинула до "західних кордонів" дві армії та три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершать протягом 14 днів.
+3 Київ
