"Стосовно перемовин у ТКГ у Мінську, там усе дуже просто. На жаль, поки з певних міркувань Росії вони туди не делегували суб'єктних перемовників. Там люди несуб'єктні, вони не мають власної позиції, а представники Росії не мають жодного прикладу, щоб вони висловили свою власну позицію. Вони постійно ухиляються від прямих відповідей на запитання, тому що немає ось цієї суб'єктності. Вони перелякані сидять, і це видно", – сказав міністр.
Він зазначив, що РФ, якщо буде зацікавлена в переговорах, має дати суб'єктність своїм представникам.
"Єдина людина, яка має суб'єктність у цих перемовинах, – це представник президента [РФ Володимира] Путіна з політичних питань у нормандському форматі [заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак]. Там суб'єктність є, а в Мінську, на жаль, поки цього немає", – додав Резніков.
Контекст
У 2014 році, одразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між ЗСУ з одного боку і російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри надані Україною факти й докази.
Переговори про врегулювання конфлікту ведуть у межах ТКГ (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ 2014 року. Зараз через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.
Переговори в межах політичної підгрупи тристоронньої контактної групи пробуксовують із серпня 2020 року, заявила спеціальна представниця глави ОБСЄ в Україні Гайді Грау під час засідання Ради Безпеки ООН 11 лютого.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у квітні 2021 року говорив, що всі учасники переговорів у ТКГ "кружляють" через те, що одній зі сторін – Росії – "критично не вистачає політичної волі для досягнення мирної угоди".