"Зернова угода" означає залежність від забаганок Росії

Політика

Туреччина, виступаючи посередником між Україною та Росією і лобіюючи продовження "зернової угоди", намагається посилити свій міжнародний статус. Водночас Україна, яка наростила атакувальний потенціал у Чорному морі, більше не потребує відновлення цієї угоди і має працювати над повною деблокадою морських шляхів для всіх видів продукції. Про це в інтерв’ю порталу ЦТС заявила старша аналітикиня Atlantic Council Євгенія Габер.

"Зараз, коли ми маємо більше засобів протиповітряної і протиракетної оборони, коли ми вже можемо в Севастополі влаштовувати "бавовну", сама ідея "зернової ініціативи" віджила себе, оскільки це означає знову залежати від забаганок РФ. Нам потрібно напрацьовувати рішення по повному розблокуванню портів", – наголосила Габер.

Вона зауважила, що є кілька альтернативних варіантів, зокрема – патрулювання Чорного моря кораблями Туреччини або Туреччина може пропустити військові кораблі НАТО в море. Але наразі ні в НАТО, ні в Туреччини немає політичної волі для такого рішення.

"Можна було б надати свої торговельні судна для перевезення наших вантажів. Росія, звісно, могла б їх інспектувати, але навряд чи наважилася б їх обстрілювати. Але це вже питання того, наскільки це економічно вигідно і доцільно з точки зору законів вільного ринку, страхування, фрахтування суден, інтересів певних країн, компаній-перевізників. І в будь-якому випадку все це точкові рішення, короткострокові", – резюмувала експертка.

Контекст

Україна позбавила Росію панування в Чорному морі, заявив 11 лютого 2023 року тодішній міністр оборони України Олексій Резніков. Глава об'єднаного пресцентру сил оборони півдня України Наталія Гуменюк у серпні зазначала, що окупанти ретельно розосереджують свої кораблі в акваторії Чорного моря, оскільки бояться ударів українських надводних дронів. Попри це, РФ постійно використовує кораблі Чорноморського флоту РФ для ракетних ударів по Україні, водночас, як зазначала речниця ОК "Південь", у ворога є практика застосування ракетоносіїв безпосередньо з бухт базування.
За даними Генштабу ЗСУ станом на 18 вересня, за час повномасштабного вторгнення російська армія втратила 20 кораблів і катерів, включно з флагманом Чорноморського флоту Росії, ракетним крейсером "Москва". Його ЗСУ підбили 13 квітня 2022 року. В Одеській ОВА повідомили, що по кораблю завдали удару ракетами "Нептун". Унаслідок цього крейсер затонув.
11 вересня 2023 року в ГУР МО заявили про повернення "вишок Бойка" під контроль України внаслідок унікальної спецоперації.
За словами воєнних експертів, із 2018 року охорону "вишок", укріплених російськими спецпризначенцями, передали Чорноморському флоту Росії із цілодобовою ротацією бойових кораблів, повідомляли "Крим.Реалії". На них також встановили радіолокаційні станції, котрі дають можливість контролювати надводний і повітряний простір між Кримом і Одеською областю, і гідроакустичні системи, завдяки яким є змога "бачити" підводний простір, говорив президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.