ГОРДОН
 
 

"Зупиніть спроби обмежити свободу слова". Провідні українські журналісти закликали зняти законопроєкт про медіа з розгляду Ради

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Ухвалення законопроєкту "Про медіа" призведе до обмеження свободи слова
Ухвалення законопроєкту "Про медіа" призведе до обмеження свободи слова
Фото: depositphotos.com

Фракція "Слуга народу" буде відповідати за ухвалення авторитарного законодавства у сфері медіа, вважають телеведучий Савік Шустер, засновник видання "ГОРДОН" Дмитро Гордон, шеф-редактор "Обозревателя" Орест Сохар, головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов, шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна, головна редакторка видання "ГОРДОН" Олеся Бацман, головний редактор газети та інтернет-видання "Факти" Олександр Швець, телеведуча Наташа Влащенко, а також інші журналісти, блогери та медіаексперти, які підписали звернення з вимогою зняти законопроєкт "Про медіа" з розгляду Верховної Ради. Протягом двох днів до звернення приєдналося ще понад 20 журналістів і медіаорганізацій.

Відомі українські журналісти та медіаексперти спрямували президенту Володимирові Зеленському, голові Верховної Ради Дмитрові Разумкову і народним депутатам звернення з вимогою зняти з розгляду парламенту законопроєкт "Про медіа".

На думку підписантів, зазначений документ суттєво обмежує права журналістів і свободу слова, а також суперечить національному законодавству та міжнародним зобов'язанням України.

Видання "ГОРДОН" наводить текст звернення повністю.

***

"Законопроєкт "Про медіа" (№2693д), який обмежує свободу слова у країні, потрібно зняти з розгляду Верховної Ради.

У травні цього року Верховна Рада України передала законопроєкт "Про медіа" на доопрацювання в комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, але доопрацьований варіант підтримало лише семеро із 17 народних депутатів – членів комітету, усі вони представники фракції "Слуга народу". Депутати з інших фракцій законопроєкту не підтримали.

Автори законопроєкту проігнорували звернення журналістів провідних сайтів і блогерів, що мають підтримку мільйонів громадян, місцевих друкованих видань і всеукраїнських телекомпаній, журналістських та медійних громадських організацій і профспілок.

У доопрацьованому варіанті не враховано зауваження ОБСЄ, Головного науково-експертного управління Верховної Ради, експертів Ради Європи, зокрема:

  • не враховано рішення Ради Міністрів ОБСЄ 3/2018: "Повноцінно вести свої закони, політику і практику щодо свободи ЗМІ щодо дотримання своїх міжнародних зобов'язань і перегляд і, за потреби, скасування або зміна їх (законів, політики і практики), щоб вони не обмежували можливості журналістів виконувати свою роботу самостійно і без зайвих зусиль і перешкод". Законопроєкт №2693-д навпаки обмежує права журналістів-фрілансерів, оскільки визнає професійні права на інформацію та акредитацію тільки тих журналістів, у посвідченні яких указано зареєстроване медіа, навіть якщо посвідчення журналіста видала професійна чи творча спілка журналістів. Також законопроєкт передбачає блокування або скасування реєстрації всього медіа, а не тільки незаконного контенту, що є непропорційною санкцією;
  • не враховано зауваження експертів Ради Європи з вимогою "лібералізувати регулювання онлайн-медіа та друкованої преси, а також надати додаткові гарантії від можливих зловживань у разі застосування санкцій (зокрема таких, як блокування онлайн-медіа)". Експерти зауважили, що країни – члени ЄС не регулюють контенту онлайн-медіа, у жодному регулятивному документі ЄС не згадано онлайн-ЗМІ. Консультант Ради Європи рекомендував Україні відкласти введення регулювання інтернет-ЗМІ й почекати, поки Євросоюз розробить і протестує рішення в цій сфері. Поки що немає рішень Євросоюзу та практики застосування директив ЄС, які нібито намагаються виконати автори законопроєкту;
  • комітет Верховної Ради з питань інтеграції України з Європейським союзом у своєму рішенні вказав, що Директива ЄС про аудіовізуальні медіапослуги "не регулює питання діяльності друкованих та онлайн-медіа", а також що "держави-учасники повинні забезпечити чітке визначення в законодавстві компетенції та повноважень національних регулювальних органів, а також способи їхньої підзвітності. Водночас у ст. 90 законопроєкту наведено перелік повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, який не є вичерпним";
  • зауваження Головного науково-експертного управління Верховної Ради стосуються невідповідності законопроєкту ст. 85 і 92 Конституції України. Згідно з висновком ГНЕУ, передусім потрібно змінити структуру і зміст законопроєкту.

Ще раз підкреслюємо, що зміни, яких дійсно потребує медіазаконодавство, – це спрощення реєстраційних процедур, збільшення можливостей для саморегуляції, збільшення можливостей для журналістів якісно, без зовнішнього втручання (особливо – з боку держави) виконувати свою роботу.

Неприпустимі спроби обмежити свободу слова також і через законопроєкт "Про Службу безпеки України", який передбачає право СБУ без рішення суду обмежувати доступ громадян до інформаційних ресурсів, анулювати ліцензії телеканалів, утручатися в роботу поштових операторів і провайдерів, установлювати засоби негласного отримання інформації з каналів зв'язку. Це суперечить як національному законодавству, так і міжнародним зобов'язанням України.

Звертаємося до всіх депутатських фракцій і груп, до кожного народного депутата України: зупиніть спроби обмежити свободу слова і права журналістів. Повну політичну відповідальність за обмеження фундаментального права людини на свободу вираження поглядів та інформації несе фракція партії "Слуга народу", депутати якої, на жаль, і є авторами авторитарних законопроєктів у сфері медіа.

Звертаємося до президента України: не підтримуйте ініціативу чиновників обмежити свободу слова і права журналістів. Тільки вільні люди можуть будувати вільну країну!"

***

Звернення спрямовано президенту України Володимирові Зеленському, голові Верховної Ради Дмитрові Разумкову, головам парламентських фракцій і груп, а також народним депутатам України.

Документ на момент виходу новини підписали (в алфавітному порядку):

  • головна редакторка видання "ГОРДОН" Олеся Бацман,
  • головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов,
  • телеведуча Наташа Влащенко,
  • телеведучий, засновник видання "ГОРДОН" Дмитро Гордон,
  • продюсер ток-шоу "Свобода слова Савіка Шустера" Павло Єлізаров,
  • директор інформагентства "Українські новини" Денис Іванеско,
  • голова правління "Національної асоціації українських медіа" Тетяна Котюжинська,
  • шеф-редакторка видання LB.ua Соня Кошкіна,
  • журналіст Сергій Лямець,
  • блогер, співзасновник Українського інституту майбутнього Юрій Романенко,
  • шеф-редактор видання "Обозреватель" Орест Сохар,
  • голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко,
  • головний редактор газети та інтернет-видання "Факти" Олександр Швець,
  • голова Незалежної медіапрофспілки України Сергій Штурхецький,
  • телеведучий Савік Шустер.

Протягом 14–15 грудня до звернення приєдналися:

  • голова правління Національної асамблеї України, віцепрезидент із питань науки та IT УСПП Іван Пєтухов;
  • співголова громадянського руху "Народна ініціатива" Володимир Тетерук;
  • координатор ГО "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат;
  • член правління ГО "Українське детективне антикорупційне бюро" Сергій Горбаченко;
  • співголова громадянського руху "Народна ініціатива" Олексій Якименко;
  • представник Міжнародного союзу з прав людини (Кременчуцьке міське відділення, українська секція) Віктор Нікічук;
  • незалежний аналітик із військово-ідеологічних питань Володимир Батищев;
  • голова ГО "Від кількості – до якості" Олег Петруха;
  • голова Всеукраїнської громадської організації "Хран" Олег Галенко;
  • перша секретарка НСЖУ Ліна Кущ;
  • заслужений журналіст України Володимир Кацман;
  • викладач журналістики, медіатренер Віталій Голубєв;
  • засновник Telegram-каналу PavlovskyNews Андрій Павловський;
  • журналіст Ігор Зоц;
  • журналіст Анатолій Попов;
  • журналіст радіо "Буковинська хвиля" Олег Сірман;
  • представник харківського відділення НСЖУ Віктор Лук'янов;
  • представник вінницького осередку НСЖУ Марина Тепленко;
  • головний редактор видання "Виборчком" Валерій Болган;
  • головний редактор інформаційного агентства "Поряд з вами", член НСЖУ Олексій Ярославцев;
  • телекомпанія "Чернівецький промінь";
  • головний редактор "Альтернатива.орг" (Одеська область) Роман Варшанідзе.

Автори зауважують, що звернення – відкрите, інші представники медіагалузі можуть приєднатися і підписати документ.

Законопроєкт №2693 авторства нардепів від "Слуги народу" було зареєстровано у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували надати Нацраді з питань телебачення і радіомовлення функцію нагляду і контролю за всією сферою медіа.

Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів і медіаорганізацій. 19 травня 2020 року Верховна Рада відправила його на повторне перше читання.

Понад 100 журналістів, медіаменеджерів і експертів підписали відкритого листа президенту України Володимирові Зеленському, керівництву Верховної Ради, народним депутатам і європейським партнерам України, у якому закликали не підтримувати законопроєкту "Про медіа".

1 липня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт.

3 липня представництво ЄС в Україні закликало продовжити консультації щодо законопроєкту "Про медіа".

26 листопада в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман заступник глави Офісу президента України Кирило Тимошенко заявив, що рано чи пізно законопроєкт "Про медіа" буде ухвалено.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 

Публікації

 
усі публікації